Мова і мислення

Мова - головний етнічний ідентифікатор. Росіяни не є корінним народом України. Виступ директора Інституту української мови Національної академії наук України, доктора філологічних наук, професора Гриценка Павла Юхимовича на засіданні Конституційного Суду України з розгляду справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» 13 – 14 грудня 2016 року.

Для творення своєї держави «народу добровольців і волонтерів» потрібна власна політична організація – масовий рух середнього класу. Його формування починається з простих речей.

Таке просте вітання від Сашка Лірника для вас.

Любов і пиха протиставні: якби горда людина кохала, вона би втратила свою пиху, бо любов вимагає вийти за межі себе самого і приводить до розуміння, що самої себе людині замало, а насамперед – що хтось інший цікавить нас більше, ніж ми самі. Тоді ми насправді опиняємося по інший бік пихи.

Псевдоеліті, яка нині «рулить» Україною, все українське – мова, культура, традиції, історія – не потрібні. Для них це політична маска, гра, спектакль. Їхня справжня природа – малоросійський обиватель-пристосуванець, у якого нема й не було ані переконань, ані ідеалів, це цинічні і лицемірні люди-флюгери.

Психолог з Нью-Йоркського університету Атена Вулуманос зацікавилася тим, на якій стадії розвитку людина починає вивчати мову.

Можете вважати це моїм новотвором, оскільки мої роздуми дещо відходять від тлумачення Бориса Грінченка ;-). В цьому дописі я намагався викласти мою відповідь компанійцю Володимирові, запитання якого і спонукало мене до "зануренню в тему" )) Отже, хто така другиня, приятелька, посестра?

1 серпня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський затвердив закон про обов'язкове вивчення української мови і літератури.

Чинне українське законодавство передбачає, що українська мова є єдиною державною мовою на території України, яка вільно і обов’язково використовується (застосовується) не лише в державному, але й приватному секторі, у тому числі у відносинах між споживачами.

Українські соціологи зруйнували головний «бойовий міф» московської гібридної війни. Рідна мова – найголовніша ознака національної ідентичності. Термін «двомовність» кожен з двох етносів сприймає по-своєму: для українця – це право всюди говорити двома мовами, а для росіянина – це право всюди говорити однією мовою. У гібридній війні кожен патріот самостійно визначає її початок і закінчення.

У книзі Юрія Волошина «Козаки і Посполиті. Міська спільнота Полтави 18 століття» (2016) розповідається, що на Гетьманщині суворо карали за лайку. При тому, що у той час найбруднішою лайкою була «скурвий сину». У магістраті чи в сотенних судах таку гидоту не ризикували документувати – писали щось типу «син нечистоплотної жінки».

В Україні діє послідовна підтримувана Москвою політика русифікації. В Україні після Євромайдану знову піднялася дуже сильна русифікаційна хвиля. Це цілком свідома русифікаторська політика, що здійснюється дуже тонко. З одного боку, виголошують гасла про нібито єдність країни, про те, що мова не має значення, а під столом робиться послідовна політика русифікації України.

Серед учасників АТО тих, хто вважає українську мову рідною, більше, ніж серед неучасників. Також АТОвці краще за решту українців знають англійську. Загалом по Україні 15% людей вважають рідною мовою російську, 60% - українську. 51% опитаних виступають за те, щоб єдиною державною була українська.

Такі результати соціологічного аналізу "Ідентичність громадян України в нових умовах: стан, тенденції, регіональні особливості, проведеного Центром Разумкова, повідомляє Новое время.

"Переходжу на українську", — написав психолог і військовий експерт Олексій Арестович на сторінці у "Фейсбуку" 3 травня цьогоріч. Цей допис зібрав 4 тис. лайків із побажаннями успіху. Це нагадує ситуацію, коли говорять "перестаю палити", "зав'язую з алкоголем", "не буду матюкатися". Так людина відмовляється від шкідливої звички. Публічні заяви допомагають дотримати слова, не піддатися спокусі повернення до старого.