Дорогі співвітчизники! Основною інтригою нинішніх виборів до Верховної Ради буде не вибір між „помаранчевими”, „голубими” і „червоними”, а цілком реальна проблема, чи готові ви, громадяни України, через механізми подвійного російсько-українського громадянства, другої російської державної мови, ЄЕПу і союзу з Росією послати на смерть і каліцтво до Північного Кавказу своїх дітей, онуків, батьків, братів, зятів, друзів і коханих. Хіба союз із Росією не є автоматично союзом з Чечнею, Дагестаном, Інгушетією, Осетією, Кабардино-Балкарією, Карачаєво-Черкесією, Адигеєю, де знову розгорається війна?

Читайте, слухайте і самі робіть висновки. Я не даю вам готових шляхів, а лише пропоную інформацію до роздумів і прийняття рішення. Тому і буду звертатися до вас із запитаннями, на які тільки самі ви здатні дати відповідь.

Дорогі співвітчизники, громадяни України будь-якої національності! Звертаюся до вас ще раз, чи хочете ви відправити своїх дітей, онуків, братів, зятів, коханих, друзів на війну до Північного Кавказу? Якщо ще недавно вона йшла лише в Чечні, то нині все більше поширюється на Дагестан, Інгушетію, Осетію, Кабардино-Балкарію, Карачаєво-Черкесію. У цій війні вже загинуло вдвічі більше російських солдат, ніж радянських військовослужбовців під час війни в Афганістані. Сотні тисяч молодих російських хлопців вийшли з цієї війни покаліченими фізично і морально.

Дорогі співвітчизники! Чому серед десятків тисяч загиблих і сотень тисяч скалічених на Північному Кавказі молодих людей немає ваших дітей і онуків? Хто чи що в цьому „винні”? ”Винна” незалежність України. Що потрібно, щоб ваших рідних чи вас самих почали вбивати на Північному Кавказі? Відповідь: союз з Росією, ЄЕП, друга російська державна мова і подвійне громадянство. Тоді ваших дітей і онуків цілком законно відправлять на загибель до Чечні та інших республік Північного Кавказу та на екстремальний російсько-китайськипй кордон, а знекровлених війною росіян пришлють служити на благословенні виноградники Закарпаття і Одещини, як це було за часів Радянського Союзу.

Чи є в Україні політики, політичні партії і виборчі блоки, які відверто виступають за союз з Росією, другу російську державну мову (бо без знання російської мови українські хлопці не зможуть служити в російській армії), подвійне громадянство? Чи можете ви їх назвати? Чи належать до них Партія регіонів (Янукович), партія „Союз”(Костусєв), Прогресивно-соціалістична партія України (Вітренко), Партія політики Путіна, СДПУ(о), блок Литвина з його поїздками до Москви, Комуністична партія України (Симоненко) та інші ?

Хіба гасло всіх цих партій „З нами бог і Росія” не є насправді вбивчим для ваших дітей і онуків гаслом „З нами російський бог (Українська православна церква Московського патріархату) і російські Чечня, Інгушетія, Дагестан, Осетія, Кабардино-Балкарія, Карачаєво-Черкесія і т.д.? Подумайте ще раз перед тим, як заповнювати виборчий бюлетень!

Чи є ті діячі, партії і політичні блоки, які виступають за союз з Росією, „двоязичіє” і подвійне громадянство смертельними ворогами ваших дітей і онуків, вашими смертельними ворогами? Думайте сьогодні, бо завтра буде пізно!

Чи не відправите ви, голосуючи на виборах за ці партії і виборчі блоки своїх же дітей і онуків, братів, батьків, коханих і друзів на бійню до Північного Кавказу, де війна поширюється як пожежа? Ще раз подумайте! Чи не для цього Росія вже відміняє відстрочки від служби в армії? Чи не для цього Росією спровокована газова криза?

В Києві я вже знаю дві родини з Росії, їх, напевно, набагато більше, які після загибелі старшого сина на Північному Кавказі забрали молодшого сина і перебралися до України. Вони наймають у Києві житло і почуваються щасливими, бо врятували хоча б одну свою дитину. Одна російська мати, яка нині живе в нашій столиці дивувалася мені, що в Україні немало ідіотів і, як вона сказала дебільних партій, які не розуміють, які вони щасливі, що в Україні немає війни. Хіба союз з Росією не є союзом з війною?, запитала вона. Чи права ця бідна жінка? Ви здатні дати відповідь на це запитання і без моєї підказки. То чи треба і нам доходити до розуміння цих прописних істин лише через смерть і каліцтво наших дітей і онуків?

Звертаюся і до тих громадян України гаслом життя яких став вислів „З нами бог і Росія”, хто заявляє про свою щиру любов до Росії, російської мови, російської культури і політики Путіна. Вам варто пам’ятати, що для того, хто щось чи когось по-справжньому любить характерне нездоланне бажання навіки з’єднатися з об’єктом чи суб’єктом своєї любові. Хіба хтось в Україні перешкоджає щиро закоханим у Росію переселятися до неї? Тим більше, що в Росії і зарплати, і пенсії вищі, ніж в Україні, і газу багато... Доведіть усім, що ви дійсно любите Росію не на словах, а на ділі! Формуйте зі своїх дітей і онуків взводи, роти і батальйони і відправляйте їх на допомогу Росії в її війні на Північному Кавказі. Але не треба намагатися відправити туди дітей і онуків тих, хто цілком природно любить Україну, українську мову, українську культуру в Україні.

Звертаюся до студентів України з якими працюю вже понад 20 років. Я володію інформацією, що деякі „українські” діячі, які виступають за подвійне громадянство, другу державну мову, союз з Росією вже пообіцяли росіянам на відпрацювання своїх 30 іудиних срібняків, отриманих на вибори, в разі своєї перемоги і завоювання більшості в парламенті законодавчо відмінити відстрочки студентам від дійсної військової служби. Вас повинні послати виконувати свій „інтернаціональний обов’язок” на Північний Кавказ. Голосуючи за проросійські партій і виборчі блоки ви своїми ж голосами відправити самих себе з теплих і затишних аудиторій і веселих вечірок під кулі чеченців, інгушів, кабардинців, балкарців, черкесів тощо. Ще раз подумайте за кого голосувати.

Дорогі свіввітчизники! Нині у ваших руках доля не лише вас самих, але й ваших близьких і рідних. Не помиліться у своєму виборі! Врятуємо себе та своїх дітей і онуків від загибелі!

Віце-президент Академії наук вищої школи України Петро Масляк