А цього тижня в камері зберігання Ліонського вокзалу, що розташований у Парижі, виявлено два флакони зі слідами рицину. Про це повідомило в четвер міністерство внутрішніх справ Франції.

У розповсюдженому МВС комюніке відзначалося, що знахідку було виявлено ще в понеділок після телефонного дзвінка з державної залізничної компанії SNCF. Поліціянти перевірили одну з комірок камери схову і знайшли там два флакони з порошком, пляшку та ще дві менші за розміром пляшечки з рідиною.

В останніх двох флаконах, як зазначено в повідомлені, "проведені аналізи дозволили виявити сліди рицину в суміші, яка виявилась дуже токсичною отрутою".

Паризькі правоохоронці схиляються до думки, що до початку військових дій в Іраку знайдені пробірки стосунку не мають. Адже якраз французи найбільше опиралися початку військових дій. Проте Франція могла бути лише пересильним пунктом отрути.

Нагадаймо, що природну отруту рицин (основний токсичний компонент бобів рицину звичайного -- ricinus communis) за токсичністю порівнюють з бойовими отруйними речовинами. Смертельну отруту виготовляють зі жмиху, відходів виробництва касторового масла, за не надто складної технології. Сьогодні рицин вважають одним із найсильніших токсинів: він у шість тисяч раз токсичніший, ніж ціанистий калій. І що найважливіше: протиотрути для рицину немає. Початкові ознаки отруєння цією речовиною схожі на грип, які можуть затягнутись на кілька днів, після чого потерпілий умирає в агонії.

Для чого ж люди винайшли цю заразу? Та для свого захисту: у минулому використовували його як біологічну зброю. Уперше про існування страшної отрути світ довідався 1978 року, коли його застосували спецслужби для ліквідації в Лондоні болгарського дисидента Георгія Маркова.

До речі, 5 лютого з Лондона лунали повідомлення про рицин, який знайшли в однокімнатній квартирі емігрантів у районі, де мешкають, як правило, турки, араби та африканці.