До того ж цю проблему піднімають навіть не корінні жителі Альбіону, а вчорашні іммігранти.

„У цієї країни є своя культура – британська, - говорить мешканка індійського кварталу Лондону. – Але зараз її просто викидають за вікно, тому що влада надто багато дозволяє таким, як ця дама в паранджі”.

Цю думку поділяє і Тревор Макгрегор, який також стурбований великим напливом іммігрантів до Великої Британії: „Мені подобається багато культурне суспільство, але я вважаю, що нині воно стає аж занадто багато культурним. Я сам з Лондону, там працюю, і можу вам сказати, що знайти роботу в столиці з кожним роком стає усе важче. Внаслідок того, що до нашої країни прибуває дуже багато нових людей, підвищується конкуренція. Вони готові працювати за невисоку за нашими мірками зарплату, і це понижує шанси британців”.

Сьогодні імміграція – ставка у передвиборчій компанії. На думку голови однієї з неурядових організацій Ендрю Гріна, ця проблема може в майбутньому перетворитися на ставку на виживання: „Зараз у Великій Британії відзначений дуже великий притік іммігрантів. Ніхто не проти так званої кваліфікованої імміграції, бо від залучення якісної робочої сили всі тільки виграють. Інша справа, що за урядовими даними, кількість іммігрантів в нашій країні зросте на 5 000 000 протягом найближчих 30 років. Це, на мою думку, вже занадто!”.

Перед виборами лейбористи виступили за надання виду на проживання на підставі бальної системи, торі пропонують запровадити щорічні квоти на прийом іммігрантів, проте і ті і інші єдині в тому, що цей потік треба скоротити. За матеріалом EuroNews