"Зірка Лади (інші назви - Зірка Лади-Богородиці, Зірка Русі, Сварожин квадрат) - широко поширений сакральний символ, який ввібрав у собі ведичні знання древніх слов'ян про устрій світу. Уважно вивчивши цей знак, ви побачите в ньому чотири стилізованих язики полум'я (справедливість, честь, свобода і віра), що виходять за межі ромба, який символізує різні обмеження. Вважається, що таким чином наші предки символічно відобразили величавість слов'янської раси та її вільний дух, що змітає всі перепони на шляху до досягнення своїх цілей. Лада особливо шанувалася древніми слов'янами, адже саме від її союзу зі Сварогом були народжені усі боги Русі."

"...Не піддається сумніву той факт, що Лада у наших предків вважалася богинею краси, любові і щастя. Вона також виконувала функції покровительки сімейного вогнища. Це одне з верховних жіночих начал, яке в слов'янському пантеоні світлих богів уособлювало собою жіночий ідеал, але ні в якому разі не ідеал материнства. Мати, господиня будинку - це Мокоша. У теж час Лада - це не дівчинка-весна, як Леля, це образ жінки, готової до заміжжя, але яка не вступила на стезю дружини воїна. Хоча, в той час, є свідчення, на основі яких багато дослідників вважають Ладу богинею шлюбу (а вірніше - миролюбності, як говорили наші предки).

Лада-богиня зображувалася молодою (25-30 років) жінкою, іноді - з зеленим волоссям. Навколо неї завжди в'ються метелики, а її вбрання складаються з листя і в них переважають природні кольори - зелений, блакитний і багряний. Лада завжди весела, вона наповнює вир теплом, добротою і любов'ю. Але любов Лади щира, чиста і ніяк не пов'язана з плотськими утіхами, як у її скандинавського аналога - Фрейї. 
Лада - піднесений образ жінки, яка, ймовірно, незабаром стане Валькірією - помічницею і берегинею Витязя...."

"...символ Мокоші має універсальне значення. Він може трактуватися як абсолютна енергія творіння, своєрідне втілення Життя Народжуваного Світу Інгліі. А може мати і більш предметне трактування - символ інтуїції і (в практичному плані) посилення інстинктів, «чуття». Часто використовувався в побутовій вишивці і, звичайно, міг бути використаний як оберіг.

Однак потрібно пам'ятати, що, по-перше, універсальне - ворог спеціального, а по-друге, найбільш енергоємні символи відносяться до солярних, або мають в своєму складі Зірку Інгліі. Тобто сам по собі оберіг Макоші, безумовно, хороший, але його використання обґрунтовано лише тоді, коли під рукою немає сильнішого оберегу, орієнтованого на вирішення конкретних завдань. Найчастіше Мокоша може бути додатковим елементом або частиною Обережного візерунка на побутовий або святкової сорочці. Використання цього знака на військової одязі неприпустимо.

Однак крім очевидного трактування чотирискладовості, яка витікає з візуального сприйняття символу, у нього є й інше значення, яке хоч і не є сакральним, все ж розглядається досить рідко. 
Оберіг Макоші - це фактично символ засіяного поля, який деякі дослідники розглядають у відриві від вигляду цієї богині. Насправді Мокоша - одне з втілень Матері Сирої Землі, початкової стихії, що дає життя всьому існуючому на Мідгард-Землі (крім народів, які прибули пізніше, і «сірих» гібридів). В плані чотирискладовості існує безліч трактувань. Це може бути Тіло, Душа, Дух і Совість - обов'язкові складові чад Великої Раси в світі Яви. Так само це може бути з'єднання першоелементів (вогонь, земля, вода і повітря) в нескінченному єдиному потоці Життя, розлитому по поверхні Всесвіту.

І, звичайно ж, символ Мокоші уособлює собою материнство і родючість. Зв'язок матері і дитини був священний для наших предків, вони шанували і прославляли її, справедливо вважаючи однією з фундаментальних енергій становлення кожної людини в усіх світах Всесвіту."