Якщо в душу свою спуститись,
То назустріч тобі зрине ніжність:
Ясна й тепла довір’я дитина,
Злива сонця в саду солов’їнім…

А як ще підеш трошечки нижче,
То побачиш там свою щирість:
Оту світу назустріч відкритість,
Її сяйну і чисту іскристість…

Ну а там, біля серця вже поруч –
Є твій центр, хоча він і ліворуч:
Храм назавжди і камінь наріжний,
Де ти завжди святий і безгрішний.

Там ти справжній — без наклепу фальшу,
Еталонів, стандартів, продажу…
Саме тут є твій Всесвіт — те поле,
Де закон — тільки міра Любові.

В тому храмі ти завжди є дома,
Всіх глибин недосяжних свідомий.
Тут живе віковічная Сила —
Та, що з тебе людину створила.

Тож іди — наодинці з собою —
Пізнавай сю царину спокою,
І відкриються власні глибини —
Де Отець є одно з своїм Сином…


Наталка-Артанія Кобза
17 травня 2007 р.

-------------------------
В тему:

В духа височінь піднімаймося!

Країна Сонця

МАГА СИЛИ

МОЛИТВА МАТЕРІ СВІТУ

ЄДНАННЯ З БОГОМ. Триптих

Світом заграймо!

Живи граючи, твори дерзаючи!

Крила Берегині

КолоСвіт Любові-2

КолоСвіт Любові

Дар щастя

Хліб Земний і Небесний

Ода маленькій жінці

Сонячні ритми – ІІ

Сонячні ритми часу Відродження

Метанойя Переходу

Сонячна молитва

Час на Відродження

Ода вдячності