Студентами-іноземцями, які з’явились у Тернополі близько десятка років тому, тепер уже нікого не здивуєш. Африканці, араби, індійці та навіть китайці тепер великими групами ходять по вулицях Тернополя. ...

Разом із темношкірими студентами з’явилися і люди, які їх не люблять, і свою нелюбов виявляють практично. Дуже часто скінхеди, ультраси та інші люди виступають проти навчання в Україні людей інших рас. Як живеться у нашому місті людям інших рас, кореспонденти газети “20 хвилин” з’ясовували у студентів-іноземців напередодні 26 березня — дня боротьби з расовою дискримінацією.

Індієць Мугід каже, що у Тернополі їм живеться краще, ніж на Східній Україні.

— У Харкові, де я жив раніше, мені страшно було вийти з гуртожитку, — каже студент. — Одного разу на мене і двох моїх друзів напали п’ятеро місцевих хлопців. Вони обматюкали нас російською та назвали “довбаними нігерами”, побили і забрали 600 доларів.

За словами Мугіда, він із друзями іноді ходить на наші дискотеки, але все одно побоюється тернопільських хлопців. Адже від випитого алкоголю вони іноді стають агресивними.

А от за африканцем Девізом одного разу вже бігали тернопільські скінхеди.

— Ми з другом зайшли у одну з вуличок, що біля Театрального майдану, — каже хлопець. — Там ми побачили зграйку бритоголових хлопців, які пили пиво. Один із них кинув у нас пляшкою — і ми кинулись тікати. Я втік, але моєму другу таки дісталось.

Девід каже, що чує від друзів, що їх час від часу б’ють. Але в міліцію вони звертаються рідко. Його друг із Пакистану Мушараб каже, що колись у Тернополі “чорні” та “білі” “воювали” сильніше.

— Ще років зо три тому ми не зважали на расистів і навіть гуляли вечорами у забігайлівках та ходили на ваші дискотеки, — каже пакистанець. — Але часто це закінчувалося бійками. Тепер ми обережніші, тому намагаємося більшіе часу проводити неподалік від гуртожитків. Звичайно, ходимо у місто, але тримаємося зазвичай разом. Тепер добре, що відкрили дискотеку, на яку пускають лише іноземців та українських дівчат. Там ми іноді весело проводимо час.

Як би у Тернополі спокійно не було, стверджують всі опитані журналістами іноземці, хочеться до рідних та друзів. Тому хлопці іноді за ніч витрачають більше сотні доларів на телефонні розмови.