Проблему можна конструктивно вирішити, запропонувавши юнакам освіту в військових вишах. Для більш молодих школярів колись були суворовські та нахімовські училища, а крім того, в Україні було два питомо українських: один з них був імені Богуна (богунці). Крім того можна учитись в іноземних військових вишах, якщо є знання мови. Батьки таких юнаків здатні створити батьківські піклувальні ради та фінанувати таку освіту.
А ще є університети і факультети, що готують поліцейських, прокурорів, котрих нажаль не мобілізують. Тож ці юнаки не пропадуть і в Україні, якщо творчо відійти до справи.

Як часто можна здійснювати воскресіння? Кілька разів на день? Чи по мірі необхідності?

Якщо горох відігравав таку роль у харчуванні трипільців, не сумніваюся, що їм були відомі способи, як усунути незручності після вживання бобових. Я кажу про надмірне газоутворення. Звісно, ніхто не сумнівається у цінності білка в бобових, проте там забагато клітковини, яка важко перетравлюється. Звідси й відповідні наслідки для кишківника.
Хоча можна припустити, що трипільцям були відомі спеції, якими це явище зводили до мінімуму. Принаймні я про одну таку дізнався, й швидше за все нею користувалися й трипільці, але у нас це все ще екзотика. Та на жаль, я вдома готую не так часто, щоб робити революції у харчуванні. А може наші пращури не надавали таким умовностям ваги, як ми, "цивілізовані" люди нового часу. До речі, як називається доба, в якій ми живемо зараз?

Ото ж: чи «ти,» чи «Ти»? 

Арсен Дубовик wrote: Підтримую звертання на "ти". А хто хоче шанобливості, може писати "Ти".