Засіваймо зерном! На Щастя! На Здоров'я! На Новий Рік!
Засіваймо зерном! На Щастя! На Здоров'я! На Новий Рік!
"На Щастя! На Здоров'я!
Радість і надію посівальники-засівальники нести покликані, тому й радо господарі очікують від них гарних слів. Обдаровують їх за це щедрими подарунками. Множиться Добро! Радість котиться Божим Світом!
Гарно!
НагоруБуло, було...
А було колись, засівання це каралося... У школі на лінійці перед всією школою "злісних засівальників" соромили, шпетили "не ганьбити молоде лице будівника комунізму" - піонера! (Ви не пробували постояти в колі?! ;-) О! То щось із чимось! )) Хоча мені й вдавалося уникнути ;-) .
Та ми не дуже то й лякалися ))) Раненько, до уроків вставали (бо канікули "турботливі" комуністичні діячі від освіти закінчували спеціально до Василя). Ходили ми здебільшого по родичах... бо радісно це, та й подаруночок хотілося )).
І от йду я одного разу від хресної мами до бабусі з дідусем посіяти їх (а проходити треба було повз хату директора школи!). "- Тільки б не побачив(!) думаю. І тільки став минати хату, виходить директор(!) і каже до мене:
"- А йди но сюди, голубе!"
"Ну, все!" - подумалося... Але, що робити... мушу скоритися. Заходжу в двір. Далі зове мене в хату... Заходжу в хату...
І тут директор промовляє: "- Прошу, засівай, Володику!"
Спочатку мене заціпило, а далі й думаю: "А що?! Як козаки казали: "Будь, що буде, а буде як Бог дасть!"
Я й засіяв! Гарненько так! Як бабуся й мама навчили:
Сію, вію, засіваю!
З Новим Роком Вас вітаю!
Засіваю житом, щоб добре Вам жити!
Розсипаю пшеницю яру, щоб горя не знали!
Посипаю просом, щоб не вішали носа!
Сійся-родися жито, пшениця і всяка пашниця!
На Щастя! На Здоров'я! На Новий Рік!
Щоб Вам краще жилося ніж той рік!
Щоб коноплі росли до стелі,
А льон - по коліна!
Щоб у Вас, хрещених, ніколи й ніщо не боліло!
З Василем будьте здорові!
...Слухали мене уважно. Два вчителі - Микола Петрович і Олена Юхимівна. Слухали, слухали - бачу посмішка мила, а на кінець ...дає мені Микола Петрович металевого карбованця(!) і дякують вони мені... "Тільки нікому не кажи" - просять-нагадують-наставляють.
Я й не розказував... Аж до тепер... Тепер вже слова не порушу. Бо не має вже Миколи Петровича на цьому світі..., однак борозну добра й яскравий приклад поважання традицій українських залишив він у моєму серці на все життя!!!
Такі вони були прості сільські українські вчителі! Слава вам, мої дорогі!
НагоруХай же буде!
Останнім часом приходять посівати... якось коротенько: "сію, вію, посіваю, з Новим роком Вас вітаю!..." та й по тому...
А побажання де? ;-)
Виявляється їх було, є (гугл на допомогу! ;-) ) і можна багато ще придумати! Забули просто...
...чи лінуємося промовити, а то й вислухати засівальників? Вже й ніхто не гонить... Хм-м-м...
Мене бабуся і мама навчили добрих побажань під час засівання. Синів навчив. І Вашій увазі, Любі Читальники мої, пропоную посівалки до вивчення і поширення між дітьми-онуками.
Хай несуть в наші будинки Надію! Хай множать Добро і Радість! Шириться Любов!
Нагору"Сію, сію, посіваю" - українська народна Щедрівка
Засівалки
(Із сайту Все про дітей)
Сійся, родися,
.jpg)
Сиплю на Вас Жито щоб довго Вам жити
Ми прийшли вас посівати,
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
Сійся родися жито пшениця,
Ходе Ілля на Василя,
Сію сію засіваю,
Сій, сій на новий рік,
Нас послав Святий Василь
засівати в заметіль
й особливий дав наказ,
щоб засіяли і в вас!
Ще й навчив казати так:
на кохання - сієм мак,
сієм жито на добро,
а для сміху - ось пшоно,
на здоров'я вам овес,
щоб був кріпкий рід увесь.
А від заздрісниx осіб
сієм вам пшеницю-хліб!
Сієм, сієм, засіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
Підтримуймо українські традиції.