Зокрема, виступили громадський діяч, поет Ігор Калинець, голова Товариства політв’язнів та репресованих Петро Франко, голова комісії з питань культури Львівської обласної ради Орест Шейка. Конкретні пропозиції у своєму виступі подав президент Благодійного Фонду «Україна-Русь» Ростислав Новоженець.

Він наголосив, що цей процес має стати повчальним для наших сучасників, бо вже дуже багато паралелей напрошується із нинішніми подіями. Необхідно організаторам заходів провести своєрідний інформаційний наступ на свідомість української громадськості і якомога більше і повніше опублікувати у різних ЗМІ матеріали про цей процес, щоб нащадки знали, чим займались «визволителі» ще задовго до початку радянсько-німецької війни. І головне – опублікувати прізвища всіх учасників процесу – як репресованих, так і їхніх катів. „Пізнайте правду і правда визволить вас”, - сказав Р.Новоженець.

«Віриться, що незабаром постане пам’ятник молодим героям у Львові, але дуже важливо, яким буде напис на ньому. Бо ж маємо чудовий пам’ятник Жертвам комуністичних репресій. А що, ті комуністи приїхали з Китаю чи з Куби? Отож, потрібно відверто писати: «московських комуністичних репресій», - і тоді все стає на свої місця. Взагалі, речі в політиці та історії потрібно називати своїми іменами, бо інакше виходить суцільна плутанина. Скажімо, Гестапо, СС, Вермахт тощо ми називаємо одним словом – німці. Чому ж тоді у нас говорять про жертви НКВД-КГБ, комуністів, радянської влади? Адже за попередньою логікою маємо також назвати їх узагальнююче – москалі.

Нащадки тих, хто чинив „Процес-59-ти”, знищував цвіт української нації, сьогодні в Україні перебувають при владі. І в нас не повинно бути жодних ілюзій, що режим Януковича не вдасться до репресій радянського періоду. От вже маємо нових політичних в’язнів. Але так, як радянська влада у 39-му році в західній Україні ще загравала з місцевим українським населенням, поки не зміцнила свої позиції, так і Партія Регіонів репресії розпочала через 9-ть місяців після приходу до влади», - сказав Р.Новоженець.

Характеризуючи нинішню владу, Р.Новоженець також наголосив, що вона нічого спільного з українством не має. За національним складом в Україні 78% етнічних українців, у Верховній раді таких лише 22%, а Президент, голова його адміністрації, прем’єр-міністр та всі віце-прем’єри належати до національних меншин. Отож, настав найвищий час покінчити з пануванням в Україні національної меншості над українською більшістю. Одним з реальних шляхів є об’єднання всіх етнічних українців в одну громадську організацію на зразок Руху кінця 80-х років. Від імені круглого столу Новоженець запропонував надіслати керівникам колоніальної адміністрації в Україні лист-протест з вимогою звільнити з-під варти членів «Тризубу» та «Свободи» (однак, ця ініціатива потонула в тиші).

Було запропоновано також встановити меморіальну таблицю на будівлі Служби безпеки України, де відбувався сам процес, а зокрема, в університеті вивісити портрети 13-ти студентів, які тут навчалися і були репресовані 70 років тому. А в усіх навчальних групах закладу, на думку Р. Новоженця, варто прочитати урок-лецію патріотизму про 59 героїв.


Докладно про «Процес-59-ти» читайте ТУТ