Українська влада вкотре за багатовікову історію держави намагається стати на ті ж самі граблі. Не особливо замислюючись, якими можуть бути наслідки, вона робить цивілізаційний вибір, що ставить під загрозу саме існування незалежної країни. Так було уже не раз. Понад тисячу років тому київські князі вирішили притулитися до Візантії, яка незабаром зазнала краху. Богдан Хмельницький усередині 17-го століття уклав договір з Росією. В результаті – Україна більш ніж на триста років потрапила до московського рабства. З німцями, яким було байдуже до України та які „з успіхом” програли дві світові війни, у 20-му столітті намагалися дружити Скоропадський та Стецько. Україну й тоді двічі оголошували незалежною державою. Та чи надовго?