Вчора до нас надходила доволі суперечлива інформація з приводу того, яке саме рішення виніс німецький суд у справі Івана Дем’янюка.

Харків, так звану "пєрвую століцу", який вірніше назвати московськими воротами, останнім часом залюбили московські гуманітарії. Спочатку в штатському – Медведєв, Затулін, Марков... А тепер – і в рясах.

Чи дивно, що і в Миколаєві знайшлися щирі українці за національністю, які шанували і шанують рідну мову, радо зустріли акцію “Калинова гілка” і взялися всіляко допомагати в такій нелегкій справі. При зустрічах з ними відчувалося, що вони нарешті дочекалися живої справи по духовному, українському національному відродженню серед оточуючого з усіх боків російськомовного середовища з його закликами на підтримку якоїсь політичної сили , яка рветься до влади. Та, як не прикро, таких було мало.

Вже майже нікого в Україні не дивує повна неспроможність нинішньої влади здійснити системні зміни в нашій країні. Всі так звані «реформи» реально полягають лише у відвертому здирництві українського народу.

Харківські журналісти жваво обговорювали заходи влади до приїзду глави РПЦ в «першу столицю» 8 травня. Багато міркувань викликало, як же буде розгорнуто сцену на т.зв. найбільшій в Європі площі: канонічно зі сходу – лицем до вождя світового пролетаріату, чи з єретичного заходу – спиною до Ілліча.

Свобода слова, вільне вираження поглядів та переконань належать до базових принципів демократичного суспільства, виконання цих завдань покладені на владу.в Україні Конституційні положення з питань свободи слова та інформаційної діяльності прописані у більш як 110 нормативно-правових документах - законах, указах Президента України та постановах Кабінету Міністрів.

Протягом цього року різко посилилися нападки на Галичину, на галицьких українців, їх історію, поведінку в політикумі та інше. Замовні пророки від історії, філософії та політології, недовчені і продажні журналісти, нашвидкуруч зліплені політики, політичні маргінали, вічно вчорашні борці за «дєло правое», а разом з ними галицькі хруні – посилили організований натиск на Галичину, застосовуючи найбрудніші епітети щодо її синів та дочок. До сонму цих галанівських нащадків і майстрів провокацій та оббріхування приєднуються також апологети «спільної колиски», адепти «слов’янської єдності», що знову почали вирячувати культуртрегерську місію щодо українців і до галичан, зокрема. Це зі сходу.

9 травня щороку має бути Днем Світової Скорботи за всіма загиблими і невинно убієнними. Це особливо стосується України, де загинуло багато мільйонів людей у часи панування імперіалістичних, авторитарно-терористичних, комуністичних та інших режимів, у т.ч. гітлерівського. Проте цього не сприймають наші безчесні законники.

На сторінках світової преси, у всіх ЗМІ звучить це прізвище з епітетом в додатку: українець-антисеміт. Що переслідували сіоністи на чолі з Візенталем і що переслідують тепер його спадкоємці?

Нещодавно у газеті «День» академік Б.Патон заявив, що «екологічна «ємність» Землі не безмежна». Це – незаперечна істина і перспектива, точніше відсутність перспективи, на віддалене майбутнє для тої частини людства, яка почала «втрачати голову».

Вилити на папір цей крик душі за український, та ще не наш, футбол мене примусили не тільки останні поразки команд-фаворитів на футбольних аренах Європи: хай би програвали – їм самим дорожче. Якось прожили 20 років без справжнього футболу (що минулий кубковий злет «Шахтаря» був випадковим, нинішні багаторазові поразки тільки підтверджують) – і ще проживем.

Примирення між українцями та поляками можливе тільки через серце, душу та розум. Іншої альтернативи нема. І не буде! Взаємозвинувачення ведуть до посилення конфронтації, яка може опанувати чергове молоде покоління, як українців так і поляків.

У приміщенні Львівської обласної ради відбулася прес-конференція на тему: «Іван Дем’янюк – жертва міжнародної змови». Організатори намагалися донести до громадськості думку про те, що нескінченні судові переслідування українця за походженням Івана Дем’янюка, якому вже виповнився 91 рік, у жодному разі не пов’язані із його минулим та тими злочинами, що він їх буцімто скоював під час Другої світової війни.

Фінська націоналістична партія «Справжні фіни» заручилася підтримкою кожного п’ятого виборця на парламентських виборах у Фінляндії 17 квітня 2011 року.

Нарешті сталося! Молитвами та зусиллями об`єднаної української громади 9 націоналістів з організації «Тризуб» імені Степана Бандери відпущені на свободу під підписку про невиїзд.