Чергові корупційні «жнива» уряду: ЩО насправді стоїть за змінами в бронюванні працівників – Юрій Бутусов

Командир роти БпЛА 23-го штурмового полку 2-го корпусу Нацгвардії Хартія Юрій Бутусов розповів про перший у світі підземний наступ, проведений Силами оборони України – операцію "Велес" під Куп'янськом. Українські бійці пройшли п’ятнадцять кілометрів під землею через систему ворожих газопроводів для знищення російських позицій. 

Він також прокоментував ініціативу головкома ЗСУ Михайла Драпатого обмежувати призначення на військові посади осіб, які фігурують у корупційних скандалах. Ми пам'ятаємо випадки, коли після викриття в корупції корупціонери середньої та вищої щаблів влади намагаються уникнути кримінальної відповідальності через мобілізацію до лав ЗСУ. Якщо обвинувачений мобілізується до війська, суд змушений призупинити розгляд справи, при цьому строки давності притягнення до відповідальності продовжують спливати. 

Проте військове керівництво розпочало жорстку протидію цій практиці. У жовтні 2026 року Головнокомандувач ЗСУ Михайло Драпатий видав спеціальне суворе доручення, яке забороняє використовувати армію як «прихисток» для фігурантів корупційних справ. 

Щодо планів уряду переглянути критерії бронювання працівників. Бутусов назвав це популістською кампанійщиною радянського зразка. На його думку, державне регулювання людських ресурсів та мобілізації потребує глибокого системного планування, а не гучних публічних ініціатив, які лише створюють простір для корупції. 

Юрій Бутусов зазначає, що це вже п'ята чи шоста подібна кампанія. Замість запровадження довгострокових, прозорих і незмінних правил, уряд періодично переглядає критерії, що створює хаос та невизначеність для бізнесу й економіки. 

Представники підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) наголошують, що вилучення навіть частини заброньованих працівників вкрай негативно позначиться на виконанні оборонних замовлень і ситуації на фронті. При цьому відсутній індивідуальний оціночний підхід до кожного підприємства.

Постійний перегляд умов бронювання і створення нових "координаційних центрів" створюють умови для корупційних зловживань та "вирішення питань". На практиці «блатні» компанії зберігають свої пільги, тоді як підприємства ОПК із реальними замовленнями можуть втрачати бронь. Уряд створює нові координаційні центри й комісії, до яких одразу шикуються черги керівників підприємств, яким необхідно «порішати питання» щодо збереження працівників.

Цей процес – чергові «жнива» для чиновників цих комісій, яким бізнес змушений регулярно «приносити жертву». Справжня мета подібних ініціатив полягає не в правильній організації розподілу людських ресурсів, а в тому, щоб «знов вистригти з них бабло», створивши пільгові умови для «своїх» і «обстригши» решту.

Публічні заяви про скасування чи зменшення пільг виступають способом підштовхнути підприємства – «біжіть до нас, несіть ваші аргументи... якщо не хочете, щоб ми вас усіх познімали з бронювання і відправили працівників в армію».