Свого часу Україну та Грузію називали подібними одна до одної країнами, що намагаються вирватися з пут пострадянського болота. З інтервалом лише в один рік в обох країнах відбулися революційні зміни, які відкривали для України та Грузії зовсім непогані, а головне – близькі перспективи швидкого розвитку. Утім, минуло лише кілька років, і обидві держави розійшлися по різних шляхах. Україна з приходом до влади Януковича активно реставрує свій колоніальний статус. А що ж Грузія?

Визнання Конституційним судом незаконною політичної реформи, проведеної на початку каденції попереднього Президента Ющенка, не було абсолютною несподіванкою для наших політиків. Адже усі бачили, що нинішній Президент Янукович усіма доступними йому засобами концентрує владу у своїх руках, не зважаючи ні на що.

Конституція для того, щоб певним чином відмежувати владу і створити якісь підвалини її легальності. Як можуть розвиватися політичні події? Відповідає політолог Вадим Карасьов.

Гадаю, парламентарії отямляться, і у Верховній Раді почнеться тихий саботаж. Бо вони не можуть просто так визнати рішення КС. Адже роль парламенту значно зменшується, він фактично перетворюється у філіал Адміністрації президента.

Режим Януковича змушений фальсифікувати і ці вибори, і майбутні парламентські та президентські. Бо не матиме іншого способу втриматися біля влади.

Представники опозиційних сил на Львівщині обурені: Партія Регіонів поза чергою здала документи до тервиборчкому, а відтак буде стояти під номером один у виборчому бюлетені.

Демократія, яка не спирається на національну спільноту, національні цінності і стандарти, може генерувати деструктивні тенденції, і це поразка, - серед інших, таку думку почули львівські журналісти під час круглого столу, на якому були присутні відомі українські політологи Володимир Цибулько та Вадим Карасьов.

Нам постійно говорять, що політики, які вибудовують свої передвиборчі програми на мовному питанні, лише намагаються відволікти суспільство від більш важливих проблем. Справді, із цим можна було би беззаперечно погодитися, якби йшлося про якусь іншу державу, де мовне питання давно вирішено попередніми поколіннями, а разом із ним не виникає жодних клопотів із, наприклад, цивілізаційним вибором.

ви вже чули про те, як 12 українців звільнились з піратського полону. пробували уявити себе на тому кораблі? у мене вийшло приблизно так: отже сидимо ми в машинному відділені. хто встиг. але регулярно виходимо на палубу з акціями протесту. та підкидаємо піратам провіанту з власних запасів. пірати розслабились й обладнують палубу для чемпіонату з футболу. напружують їх хіба перевірки стану готовності до заходу.

Стаття стара, але важлива для розуміння того, що таке "русскій мір", і як він прийшов до України. Все було продумано і сплановано. Він не взявся незвідки!

Сказати, що український парламентаризм перебуває у глибокій кризі - це не сказати нічого нового. Уточнити, що він украй занепав - зайвий раз озвучити добре відомий трюїзм.

Перший Президент Незалежної України Леонід Макарович Кравчук незадоволений теперішньою ситуацією в Україні. Попри те, що він сам колись уособлював «ненависну владу», і навіть мав відношення до одіозного СДПУ(о), дії свого наступника Віктора Федоровича Януковича, а ще більше – його підлеглих та послідовників, Кравчук критикує якнайгостріше. Про це ми мали змогу довідатися під час презентації книги Л.Кравчука «Одна Україна, єдиний народ» на форумі видавців у Львові.

За роки Незалежності, які, на жаль, досі так і не призвели до справжнього народовладдя у державі, українці, здається, вже звикли до хитромудрих схем фальсифікацій їх волевиявлення. Те, що фальшування відбуватимуться, вже ні в кого не викликає жодного сумніву. Адже подібних фактів було чимало у нашій новій історії. І саме вони стали однією з основних причин помаранчевої революції 2004-2005-х років.

На так званих західних цінностях в Україні можна ставити хрест. Принаймні два десятиліття, прожиті без суттєвих реформ, які не принесли жодного реального поліпшення для звичайного люду, зробили своє. Навіть у західних областях України, впритул наближених до кордонів ЄС, ліберальні ідеї, за якими живе Європа та Сполучені Штати вже не користуються особливою популярністю. Чи означає це, що суспільство, створивши за час суцільних розчарувань свою масову ідеологію, фактично, само відсторонюється від євроінтеграції? Якщо так, то не зважаючи на те, якою в Україні буде центральна та місцева влада, ані зараз, ані у найближчому майбутньому воно не буде готове жити в єдиній родині Євросоюзу…

З ініціативи Львівської крайової організації Української республіканської партії 12-го вересня у центрі Львова біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбулося народне віче під гаслом: «Лиш боротись – значить жить!».