Російська «еліта в екзилі», яка сидить у Європах та Еміратах, не погодиться на владу в сильно урізаній, не імперській Росії. Вони готові криваво боротися за імперію (про що насправді неодноразово заявляли: різними словами, у різних ситуаціях). Російський ліберал з українцем сьогоднішнім – партнери до першого повороту.

На шляху до примирення агресора світова спільнота припустилася чимало помилок. Проте повномасштабне вторгнення Росії до України все ж таки змусило Захід засвоїти кілька уроків. Урок №1. Війни потрібно вигравати — агресор не має залишатися безкарним. Москва роками практично безкарно розпочинала воєнні конфлікти та гібридні війни.

У перший рік війни Болгарія допомогла Українській армії під час "снарядного голоду". Опубліковані дані про масштаби цих поставок здивували багатьох українців і дозволили по-новому поглянути на відносини з Болгарією.

Дев'ять років тому після проведеного в окупованому Криму під контролем російських військових і майже ніким не визнаного «референдуму», Росія незаконно «приєднала» півострів до своєї території. Довгий час «кримське питання» належало до категорії заморожених конфліктів, і здавалося, що ще дуже довго ніщо не може завадити Росії де-факто контролювати цю територію. Але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація змінилася.

Байден знав, що буде війна Росії проти України, але нічого не зробив для того, щоб її зупинити. При цьому його адміністрація відкрито попереджала Україну про те, що Росія збирається вдертися в Україну з війною. Водночас Байден наголошував, що США не втручатимуться, а будуть захищати тільки країни НАТО, коли почнеться війна. Про причини такої дивної поведінки розповідає політичний аналітик Дмитро Корнійчук.

Західні лідери говорять про підтримку України, проте остерігаються сказати про те, що війна має закінчитися саме перемогою України й поразкою Московії. Західні лідери зацікавлені в тому, щоб Україна не програла. Але все ще не спромоглися сформулювати ясну стратегію – чим має закінчитися війна.

Міжнародна воля та західна зброя – це два важливі, хоч і не вичерпні чинники, від яких залежить деокупація півострова Крим. І, попри сумніви, суперечки та двозначні висловлювання окремих європейських і американських політиків, поступово Україна отримує таку підтримку.

Так звана мирна пропозиція Китаю демонструє, до якої міри Пекін і Москва залишаються в повній координації. У поєднанні з можливим постачанням Китаєм зброї Росії та нещодавніми викриттями китайських розвідувальних польотів у повітряному просторі США стає очевидним, що Китай вважає, що нинішня війна просуває його інтереси, – перемога Росії цілком відповідає китайській стратегії.

Минулого тижня грузинські протестувальники прийшли до парламенту країни, протестуючи проти нового закону про «іноземних агентів». Вони несли плакати «Ні російському закону!» та засуджували дух автократії й імперіалізму, який тепер міцно асоціюється з впливом Москви на регіон.

Шлях, пройдений Німеччиною за цей рік, − від 5 тисяч військових захисних шоломів, обіцяних Україні в січні 2022-го, до згоди на постачання для ЗСУ танків "Леопард" у січні 2023-го. За цей рік ФРН відправляла до України зенітні установки Gepard, самохідні артилерійські установки Panzerhaubitze 2000, реактивні системи залпового вогню MARS II, зенітно-ракетний комплекс IRIS-T SLM.

Стаття Навального про війну і майбутнє Росії – брехня. Його смисли – це спроба непомітно, використовуючи методи ФСБшних маніпуляторів, зберегти імперію і допомогти їй уникнути покарання.

Найголовніше в цьому візиті – його символіка напередодні річниці вторгнення і розуміння, що і США, і Байден особисто бачать себе частиною того, як цивілізований світ відстоює себе та свої цінності.

Після десятиліть летаргічного сну Європа прокинулася. Замість сірого горобця перед нами знову поступово з'являється яструб, вважає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. В центрі уваги 59 Мюнхенської конференції з питань безпеки, що проходила з 17 до 19 лютого, була війна Росії проти України.

НАТО не відчувала жодної загрози з боку Росії. Це була "НАТО-лайт". Але Росія розірвала цю угоду, напавши на Грузію у 2008 році, а потім на Україну у 2014 році. Та лише коли Росія розпочала повномасштабний наступ на Україну, ми нарешті прокинулися.

Світ стоїть на порозі нової небезпечної ядерної ери, і війна в Україні може бути відблиском того, що наближається. Київ зробив фатальну помилку, відмовившись від ядерної зброї. Але навіть якщо війна в Україні ніколи не стане ядерною, будь-яка остаточна перемога Росії посилить відчуття того, що ядерна зброя стає все більш корисним елементом державної політики – як для нападу, так і для оборони.