90% українців готові голосувати на виборах, 21% хоче виборів найближчим часом – "Опора"

Більшість громадян вважає вибори під час воєнного стану юридично неможливими: такої думки дотримуються 66% опитаних, протилежної – 30%. На заході України частка перших становить 71%, на півдні – 63%, на сході – 62%, йдеться в дослідженні.

Вибори вже зараз або найближчим часом підтримують 21%: 16% – на Заході, 25% – на Півдні.

Проведення виборів супроводжується запитом на низку передумов: необхідними називали припинення бойових дій – 64%, гарантії безпеки – 55%, забезпечення можливості голосування для війьковослужбовців на фронті та міжнародне спостереження – по 52%. Можливість голосування
для ВПО обрали 48%, для українців за кордоном – 39%, перевірку й оновлення даних державного реєстру виборців (ДРВ) – 35%. 

Ключовими умовами для проведення виборів опитані вважають припинення бойових дій і безпеку. Найважливішою умовою їх назвали відповідно 53% і 19% респондентів, міжнародне спостереження – 10%, голосування військовослужбовців – 8%.

В грудні 2025 року запрацювала офіційна парламентська робоча група з напрацювання спеціального законопроекту для підготовки перших повоєнних виборів. У межах її роботи також зберігався консенсус щодо необхідності певного перехідного періоду між завершенням воєнного стану та проведенням виборів. Проте вже навесні 2026 року робота парламентарів відчутно забуксувала.  

Масові міграційні процеси суттєво змінили географію українського виборця. «ОПОРА» також провела загальнонаціональне дослідження на цю тему навесні цього року. Результати демонструють, що майже третина респондентів проживає не за місцем реєстрації. 97,1% опитаних мають зареєстроване місце проживання, але серед них 28,5% не мешкають за цією адресою. Якщо додатково врахувати мільйони громадян, які перебувають за кордоном, і ще близько 1 млн військовослужбовців, то можна припустити, що станом на сьогодні понад половина виборців мають неактуальну виборчу адресу.

Для багатьох громадян фактичне місце проживання змінилося, а можливість повернутися залишається невизначеною. За таких обставин актуальність відомостей у Державному реєстрі виборців набуває значення для організації майбутнього голосування та забезпечення участі людей, які проживають не за виборчою адресою. Водночас звернення держави із закликом перевірити ці відомості може в ширшому контексті сприйматися як сигнал про наближення виборів або спроба отримати інформацію для проведення мобілізаційних заходів.

Насправді довіра до результатів виборів (як власних виборців, так і міжнародної спільноти) формується ще на етапі підготовки до них – через зрозумілі правила, рівні можливості участі, точність реєстру та прозорі процедури. Тож питання підготовки до них вже зараз є надзвичайно важливим, незалежно від того, коли проведення виборів стане можливим.

Питання підготовки до виборів не означає негайного оголошення виборчого процесу. Це сигнал про те, що демократія залишається цінністю навіть в умовах війни, а відповідальні сторони думають наперед. 

Та саме від якості процесу попередньої підготовки залежатиме, чи сприймуть українці перші повоєнні вибори як легітимні, адже подальша легітимність обраних представників не виникає в день голосування, а формується на кожному етапі підготовки та проведення виборчого процесу. 

Проте абсолютно кожен виборець уже зараз може самостійно подбати про реалізацію свого виборчого права. Не чекаючи оголошення виборів та напрацьованих і прийнятих парламентом законодавчих змін, можна хоча б перевірити та, за потреби, актуалізувати свої дані у Державному реєстрі виборців.

Близько двох третин респондентів погоджуються на перевірку власних даних в один із запропонованих способів. У середньому для трьох досліджених макрорегіонів 38% опитаних віддають перевагу автоматичній звірці ДРВ з іншими державними базами, а 32% хотіли б, щоб держава звернулася безпосередньо до них. Таким чином, один із двох способів обрали загалом 70% респондентів. Водночас 27% не хотіли б, щоб їхні дані перевірялися.