Чинний текст Державного гімну України видається занадто трагічним та песимістичним для пісні, яка має об’єднувати націю. Формулювання "Ще не вмерла України" створює відчуття приреченості, а рядки "Душу й тіло ми положим" звучать так, ніби єдиним шляхом до утвердження України та її майбутнього є самопожертва та смерть українців. Це сприймається як безкінечна прірва страждань і як варіант розвитку держави, що нібито можливий лише через людські втрати.