Про це пише anti-colorados на defence-line.org.

А внутрішнє протиріччя тут полягає в тому, що ось ця поголовна проституція може бути лише в країні, де свобода слова не просто існує, а з неї зробили священну корову.

При тому ж Януковичі ці ж люди, які називають себе журналістами, не дозволили б собі десятої або навіть сотої частки тієї вольниці, яку вони демонструють зараз. Вони чітко розуміли, що їх просто випруть з роботи, а якщо будуть стояти на своєму, то у власному під'їзд братки відпрацюють по голові трубою так, що все життя вже доведеться триматися подалі від журналістики.

Тобто вони просто втратили причинно-наслідковий зв'язок і тепер відпрацьовують гроші замовника, який в принципі не дозволяє пресі ніякої вольниці. Маючи професійні навички, вони просто не можуть цього не розуміти.

Але уявімо, що вони досягли своєї мети і своїм просто нескінченним потоком бруду і дезінформації зломили в українцях волю до боротьби і перемоги, і їх замовник переміг. Як вони мислять про своє майбутнє? Адже в самій РФ журналістський цех помітно стиснувся. Якщо раніше преса відпрацьовувала інтереси різних груп і угруповань, часто ворогуючих між собою, то зараз такі номери не проходять.

Інформаційний простір в РФ сприймається як поле бою і вольниці там давно нема. Ті, хто не захотів миритися з таким станом справ, уже або за кордоном, або в могилі. Так що журналістський цех там вертикально інтегрований і дисциплінований, як відділ пропаганди міністерства оборони або ФСБ. Там просто фізично не потрібно величезної кількості журналістів, як це буває у вільній країні.

Якщо наша преса вважає, що досягнувши своєї мети і таки розваливши оборону України і саму Україну, вони влаштуються на казенні харчі Московії, вони глибоко помиляються. Вони там будуть ренегатами і профнепридатними просто тому, що російська преса шліфувалася двадцять років і вона вже чітко інтегрована в систему, а українські колеги, які теж працювали на їхнього господаря, потрібні були лише для роботи у вільній країні.

В імперії вже є свій перевірений штат промивачів мізків. Саме ця невелика когорта  має ті гонорари, які викликають слиновиділення у нашої публіки. Ці теплі місця давно і надійно зайняті, і ніхто не пустить наших повій на ці хліба. Але і без нагляду їх теж не залишать, оскільки ті розуміють, як працює інформаційна машина, мають відповідні навички, і найголовніше - отруєні тією самою свободою слова, якою в РФ нема і не буде.

Їм треба розуміти, що всі ці Найєми, Серлещі та інші Громадські та Еспресо, навіть присягнувши на вірність новому господареві, поїдуть освоювати північні райони Якутії або згинуть в невідомій глухомані настільки швидко, що навіть не зрозуміють, як це все сталося.

Вся ця публіка має знати те, що першим номером програми робить совок, він же - РФ, після захоплення нових територій. Відповідь на це питання - в Биківні, Куропатах, Соловках, Катині і в тисячах інших місць. Їй, цій публіці, має бути зрозуміло, що чим краще вони відпрацюють свої тридцять срібняків, тим швидше вони опиняться десь у тому місці, куди зникають небажані режиму люди.

Це і є те саме внутрішнє протиріччя, про яке ми згадували на початку. Чим краще ця публіка спрацює, тим швидше вона вб'є свободу слова, власну вольницю і опиниться на краю власної могили. Іншого просто нема.