Річ у тім, що за своєю природою людина є соціальною істотою. Вона може нормально розвиватися тільки в соціумі, тобто тоді, коли є частинкою соціального організму.

Кожен соціальний організм, подібно до індивідуального організму, має голову і корпус. Призначення голови – осмислювати колективне життя і здійснювати відповідальне управління, призначення корпусу – живити голову і виконувати її накази.

Для забезпечення цього розподілу соціум влаштований так, що функцію колективної голови може виконувати не більше 5% населення. Натомість решта 95% від природи схильні довіряти голові і підтримувати її рішення. Докладніше про це у статті: Маги і політики, або як відростити голову.  

Народна голова може бути рідною або чужою. Якщо голова усвідомлює себе частинкою народного організму і пов’язує з ним своє життя, то вона спроможна до компетентного управління. Якщо ж голова чужа, то  ставиться до народного тіла як до об’єкту відвертого визискування чи прихованого паразитизму.

Сучасний український народ перебуває у стані тіла без власної голови. Функцію голови виконує чужорідна олігархічна верхівка і бюрократичний апарат, сформований ще за СРСР. Саме цей олігархічно-бюрократичний пануючий клас нині диктує свої правила гри. Тому його правління – це постійні «схеми».

Утворена паразитичним класом форма державного правління являє собою приховану диктатуру: органи влади де-факто формуються згори донизу, а електорат виконує роль статистів політичної вистави.

Інакше й не може бути, оскільки соціум, що не має власної голови, неминуче виконує накази чужої. То чи можна звинувачувати український народ у тому, що він постійно легітимізує на виборах чужорідну голову? А що йому залишається робити, якщо нема власної.

Найголовніше і найактуальніше завдання українського народу полягає у вирощуванні власної голови. Такого роду прецеденти уже були в українській історії. Останній раз це відбулося на початку попереднього 532-річного сонячно-місячного циклу, який розпочався у 1483 році. Ось як про це писав Євген Маланюк: «Справді, на перший погляд, є то чудом нашої історії: обезголовлений національний організм – власним внутрішнім зусиллям – вирощує собі голову. Провідна верства – здрібнілі князі й боярство, пізніше навіть єпископат – втягається механізмом польської державности... І от, на зміну відумерлій аристократії „несподівано", бо в історично-короткім часі, з'являється аристократія нова, з'являється „чудом", бо ніби з „нічого" зроджена. Козацтво... було зроджене з лона обезголовленого національного тулубу».   

Тіло без власної голови – це етнос, тіло з власною головою – це нація.

Для початку націотворення потрібні духовний імпульс і прискорювач (каталізатор).

Півтисячоліття тому духовний імпульс був пов’язаний з Реформацією, в рамках якої в Україні відбулося відродження арійської традиції у формі аріянства (социніанства) і козацької віри. Прискорювачем націотворення були постійні національно-визвольні війни, результатом яких стало формування української держави Богдана Хмельницького – Війська Запорозького, або Першого Гетьманату.

У наш час духовний імпульс пов’язаний з переходом до постіндустріальної суспільно-економічної формації і екологічного (природовідповідного) мислення, проявом якого є постіндустріальний солідаризм. У 2017 році Україна офіційно відзначатиме 500-річчя Реформації.

В якості прискорювача нині виступає гібридна війна Московії проти України і всього вільного світу, а також кровна зацікавленість країн Центрально-Східної Європи і США у творенні Співдружності Міжмор’я – див.: Гібридний прискорювач, або Основи формування козацької республіки постіндустріальної ери.

Поживним середовищем для вирощування колективної голови є всесвітній рух українських волонтерів і добровольців, який складає від 5 до 10% населення України. Нагальним завданням «нових козаків» є вироблення моделі постіндустріальної Української держави і спільне практичне державотворення. Заснування Третього Гетьманату – це життєве призначення й історична відповідальність «нового козацтва».  

Державотворча робота нині відбувається у кількох паралельних напрямках – в залежності від масштабності і глибини усвідомлення проблеми.

На рівні «короткої гри» українцями ведуться роботи з формування новітніх політичних партій.

На середньостроковому рівні докладаються зусилля для реорганізації суспільства на основі сучасних цивілізаційних тенденцій.  

«Довга гра» передбачає формування нової генерації українців, яка б володіла стійким комплексом якостей і була спроможною передати їх своїм дітям і внукам. Фактично, це рівень формування нової раси.

На рівні «довгої гри» працює спільнота Інституту Міжмор’я, яка робить наголос на докорінну зміну світогляду, реалізацію «новим козацтвом» прихованого людського і боголюдського потенціалу, опанування активного довголіття з виходом на фізичне безсмертя.

З цією метою здійснюються дослідження правильного харчування, фізичної активності, психофізичного очищення, передового світогляду, традиційних і нових релігійних практик.

Наша «довга гра» починається з популяризації постіндустріальних досліджень на  сайті «Народний Оглядач» і формування передової освітньої системи у вигляді мережі сайтів Intermarium Institute.  Це наше завдання і наша відповідальність.  

Творимо новий світ!