Лише з однієї сільської школи у Магалі торік батьки-заробітчани забрали із собою п'ятеро дітей. Фактично ж тут у кожного четвертого школяра батьки за кордоном. Педагоги зауважують - чим менші такі діти, тим їм важче без батьків. Вони часто плачуть і особливо гостро реагують на зауваження дорослих - мовляв, лише мама має право їх сварити.

Буковинські експерти говорять вже про третю хвилю трудової міграції - так зване «об’єднання сімей». Підрахувати точну кількість таких маленьких імігрантів, кажуть, неможливо. Лише припускають - до п’ятнадцяти тисяч неповнолітніх вже там. І їхня кількість щороку збільшується. Торік майже чотири тисячі маленьких буковинців побувати за кордоном, що у півтора рази більше, ніж було досі. Можливо справді відпочивали там, проте повернулась додому лише половина з них. Тобто можна говорити про тенденцію. Найчастіше їдуть в Італію, Португалію, Іспанію та Чехую. Для сімей заробітчан об’єднання безсумнівно означає порятунок, кажуть фахівці. Проте для держави - це сумнівне майбутнє – виїжджає ціле покоління.

Управління освіти Чернівецької облдержадміністрації цього року навіть розіслало школам рекомендаційні листи: без зволікань приймати дітей заробітчан, які повернулися до дому, у їхні ж класи. Щоправда, за умови, якщо протягом двох місяців вони складуть атестацію з предметів за пропущені роки.