Україна хоче отримати щонайменше 10 років фінансової підтримки для утримання 800-тисячної армії, здатної відбити будь-який російський напад

Про це повідомило агенство AFP.

Сторони переговорів мають розбіжності щодо ролі, яку  має відігравати Європа в майбутніх переговорах.

Під час зустрічі з Путіним посланці Трампа «проаналізують те, що обговорювалося сьогодні, і спробують досягти більшого прогресу в деяких питаннях, які ми розглядали, оскільки бачимо певні можливості», заявив Кушнер.

З Зеленським вони «далі вивчатимуть деякі ідеї, які ми сьогодні тут запропонували», сказав він журналістам після двох днів переговорів.

Представник України Давід Арахамія зазначив, що після обговорень він бачить «хороший імпульс», але є «питання, які ми наразі не можемо розкрити».

Хоча під час переговорів Росія продовжувала смертоносні атаки на Україну, її головний переговірник Владімір Медінский заявив журналістам, що «обговорення, безперечно, триватимуть». Він поставив під сумнів доцільність залучення Європи до переговорів.

«Ми насправді не розуміємо, про що з ними можна говорити. Ми не отримали жодної мирної ініціативи, жодної конкретної пропозиції від європейських країн», – сказав він після переговорів.

Україна прагне більшої залученості своїх ключових європейських союзників.

Кушнер зазначив, що питання про те, «чи можна залучити європейців до цього формату», буде на порядку денному переговорів із Путіним.

Представники Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії, а також НАТО й ЄС прибули до Абу-Дабі для проведення паралельних зустрічей.

Росія вимагає від України виведення військ із тих частин східної України, які вона досі контролює, і прагне укласти всеосяжну угоду щодо «архітектури безпеки Європи» як частину будь-якої домовленості про припинення війни.

Це розцінюється як натяк на давні вимоги Москви щодо відсунення військового альянсу НАТО у Східній Європі та припинення військової підтримки Києва з боку Заходу.

Київ заявляє, що перед будь-якими переговорами щодо території має бути оголошено перемир’я, і закликав до прямої зустрічі між Зеленським і Путіним для обговорення найважливіших питань.

Путін відкинув цю можливість. Кремль запропонував Зеленському приїхати до Москви, якщо той хоче зустрітися з Путіним. 

Кушнер зазначив, що переговори були корисними, але відмовився сказати, у яких саме питаннях сторони можуть дійти згоди.

«У деяких питаннях ми бачимо можливості для компромісів, в інших нам потрібно провести додаткові обговорення, але я вважаю, що це був хороший перший крок», – сказав він журналістам.

Він також закликав Європу «визначити одну особу, яка виступатиме від їхнього імені» на переговорах.

Європу стривожила пропозиція президента США Дональда Трампа укласти угоду з Росією щодо перегляду післявоєнної системи європейської безпеки –там побоюються, що Вашингтон змусить Київ погодитися на мир, який принесе значні вигоди Москві.

10 листопада Кушнер заявив, що Сполучені Штати сподіваються «створити нову систему» безпеки між Україною, Росією та Європою, яка забезпечить «десятиліття, а то й століття миру».

Україна наполягає, щоб Росія припинила військові дії перед будь-якими обговореннями щодо майбутньої системи безпеки для Європи, і попередила про небезпеку «Ялти 2.0» – поділу континенту.

Джерело в російській делегації зазначило, що врегулювання війни є «лише одним із пунктів порядку денного», а головна мета Москви – перегляд системи безпеки «для всього континенту».

У спільній заяві європейські країни, Україна, США та НАТО підтвердили свою «спільну прихильність до міцної післявоєнної архітектури європейської безпеки».

Київ також наполягав на післявоєнній військовій підтримці.

Високопоставлене українське джерело повідомило AFP, що Україна хоче отримати щонайменше 10 років фінансової підтримки для утримання 800-тисячної армії, здатної відбити будь-який російський напад.

Перед початком переговорів Трамп натякнув, що Києву, можливо, доведеться поступитися частиною території, сказавши: «Їхні кордони в підсумку матимуть дещо інший вигляд».