Мені здається, що Атрідесам було легше, бо на їхньому боці були всі люди, а всі тварини були на боці Харконненів, тут все було просто. А українцям складніше, бо на боці тварин є і люди, а на нашому боці начебто є і тварини, котрих треба ще виявити.
Дякую за відгук, пане Миколо! Слушна думка – формування світогляду ефективніше здійснювати методами культури, зокрема шляхом обговорення кінофільмів та книжок. Тому початкову мережу вуликів можна формувати як мережу читацьких клубів імені Френка Герберта. Головні твори для глибокого дослідження – "Дюна", "Вулик Геллстрома" та "Досадійський експеримент".
Друже Валерію, дозвольте уточнити: про яку «громадянську війну» Ви пишете?
Коли розпадалася царська Росія, імперський наратив подавав це саме так — нібито це була єдина громадянська війна, у якій «усі громадяни» воювали між собою. Насправді ж ішлося про зовсім інше:
«Усі мислячі істоти народжуються нерівними.
Досконале суспільство дає кожному рівну можливість
плавати на його власній глибині»
(Френк Герберт)
Несправедливість полягає не в нерівності прав, а в зазіханнях на "рівноправність" (Фрідріх Ніцше)
Фундаментальна стаття. За що вже традиційно вдячний панові Ігорю.
Колись формування світогляду людини напряму відбувалося культурним середовищем. Сьогодні, через величезний інформаційній шум дітям важко сформувати цілісний світогляд.
Та менше з тим, існують світоглядні твори, як Володар Перснів, Гаррі Поттер, історії Лєма, Кастанеда, та інші подібні великі літературні твори (Пшениця без куколю, до речі :)). Дякую тобі за "Вулика'. Твоя стаття переконлива і актуальна. Знайомитимуся тепер з "Вуликом". Вже як з інструментом.
На цьому історія російського імперського проєкту завершується. Творець цього проєкту, перший російський імператор Пьотр І, розвернув його обличчям до Європи. Його сучасний руйнатор повернув московську державність до Азії і хвалиться тим, що його родичі вивчають китайську – востаннє таке підлабузництво перед Сходом можна було спостерігати хіба що в часи боротьби за ординські «ярлики».
Джерело:
"Загибель імперії" Віталій Портніков
https://www.ar25.org/article/zagybel-imperiyi.html-0
Мені здається, що Атрідесам було легше, бо на їхньому боці були всі люди, а всі тварини були на боці Харконненів, тут все було просто. А українцям складніше, бо на боці тварин є і люди, а на нашому боці начебто є і тварини, котрих треба ще виявити.
Дякую за відгук, пане Миколо! Слушна думка – формування світогляду ефективніше здійснювати методами культури, зокрема шляхом обговорення кінофільмів та книжок. Тому початкову мережу вуликів можна формувати як мережу читацьких клубів імені Френка Герберта. Головні твори для глибокого дослідження – "Дюна", "Вулик Геллстрома" та "Досадійський експеримент".
Друже Валерію, дозвольте уточнити: про яку «громадянську війну» Ви пишете?
Коли розпадалася царська Росія, імперський наратив подавав це саме так — нібито це була єдина громадянська війна, у якій «усі громадяни» воювали між собою. Насправді ж ішлося про зовсім інше:
Саме про це.