Журналісти не підтверджують сам факт зустрічі Зеленського з досвідченим російським чекістом, нічого не знають про зміст можливих переговорів.  Керівник Офісу президента Андрій Єрмак спростовує інформацію про можливі контакти Зеленського і Патрушева.  Пропагандисти влади проклинають журналістів і дивуються відсутності логіки, пише відомий політичний оглядач і журналіст Віталій Портников на Еспресо. 

Нерідко це ‒ ті ж самі люди, які не дивувалися відсутності логіки в розслідуванні про приватну поїздку колишнього президента на Мальдіви: можливо, просто тому що там не спостерігалося чартерних літаків з високопоставленими російськими чиновниками на борту. 

Але я повинен думати не про відсутність совісті у тих, у кого її і так ніколи не було.  Мене цікавлять факти і наслідки.

Підтвердження факту зустрічі Патрушева і Зеленського немає.  На сьогодні.  Але ми не знаємо, що буде завтра.  Потрібно розуміти, що ми стали свідками філігранної спецоперації російських спецслужб - і зараз знаходимося в самому її розпалі.

 Для початку потрібно усвідомити, що якщо зустріч Зеленського і Патрушева і була, Кремль організовував її зовсім не для того, щоб секретар російського Радбезу про щось домовився з президентом України.  Під час паризького саміту Володимир Путін міг переконатися, що його новий український колега не схильний до "компромісу" на російських умовах. 

Коли російським спецслужбам стає ясно, що "клієнт " не розуміє чітких сигналів, вони починають спецоперацію по його компрометації ‒ або з метою схилити "клієнта" до співпраці, або з метою дестабілізувати ситуацію в країні "клієнта" і привести до влади людину, яка врахує  досвід попередника і проявить більшу лояльність до російських побажанням. Поїздка в Оман могла бути обрана в якості правильної мети просто тому, що в Москві могли побачити, який ефект для зниження популярності Петра Порошенка і подальшої дестабілізації ситуації в країні зіграла горезвісна поїздка на Мальдіви ‒ при тому, що тодішній президент не проводив ніяких переговорів і їздив за власний рахунок. 

Але обурення з приводу самого факту приховування поїздки і того, що вона взагалі відбулася, не могли не показати Кремлю, з якою вдячною аудиторією він має справу в Україні.  Так що Оман ‒ так Оман!

Микола Патрушев міг зіграти в цій ситуації роль умовної ​​"підсадної качки". Чому саме він, а не Владислав Сурков або Дмитро Козак, які в цей момент працювали на українському напрямку?

  А тому, що і Сурков, і Козак ‒ це рівень Андрія Єрмака, а не Володимира Зеленського.  Приліт в Оман "самого" Патрушева, одного з найбільш довірених людей Путіна, повинен був переконати українську сторону, що мова може йти про серйозні домовленості на президентському рівні.  Домовленості, для яких не потрібні ніякі посередники-радники.  Саме така постановка питання і дозволяла виманити Зеленського в Оман.

Чи розраховував Патрушев на будь-які домовленості в Омані, не скаже ніхто. У всякому разі, прогресу в переговорах сторони не досягли, про що засвідчило оприлюднення факту про поїздку Зеленського в Оман. Першим джерелом цього оприлюднення стали видання, відомі своїми симпатіями до Росії і хорошими джерелами в Москві.  Але при цьому ні про які приїзди російських чиновників в Оман і мови не було, спостерігачам залишалося тільки здогадуватися, чи був хтось в Омані, чи зустрічався із Зеленським?

 Тепер з'являється нова інформація ‒ про збіг бортів і можливе перебування в Омані Патрушева. При цьому інформація йде від проекту Радіо Свобода, тому що дуже важливо, щоб тепер інформацію оприлюднили незалежні розслідувачі. 

У Москві, зрозуміло, таким розслідувачам не допомагатимуть так, як власній клієнтурі в українських ЗМІ.  Але і заважати їм теж не будуть.

 Президентський офіс буде все заперечувати, громадськість, у всякому разі та її частина, яка схильна позитивно ставитися до дій президента, ‒ постарається нічого не помітити або просто звинуватить журналістів в дезінформації.  Але це до моменту, поки не з'явиться нова інформація ‒ фотографії, записи розмов, що завгодно.  І не обов'язково в лютому.  Можливо, навіть тоді, коли про інформацію про збіг літаків встигнуть забути.

 Тому що мета російської спецоперації ‒ знищити репутацію Зеленського і привести до серйозної дестабілізації в Україні.  А така робота ‒ не на кілька тижнів, а на кілька місяців.

 При цьому потрібно розуміти, що якщо Зеленський спробує захиститися від нових витоків інформації за допомогою будь-яких домовленостей з росіянами, це його не врятує.  Кремлю не потрібні ніякі домовленості із Зеленським просто тому, що Путін не сприймає всерйоз ані українського президента, ані саму Україну. Зеленський для нього ‒ просто інструмент, за допомогою якого він спробує дестабілізувати і демонтувати Українську державу, зробити її частиною своєї нової імперії. Тільки заради цього Зеленського заманювали в пастку Омана і будуть заманювати в нові і нові пастки, куди він неодмінно потрапить. Не може не потрапити. Непрофесіонал завжди потрапляє в сильця, які розставляють професіонали.  Це ‒ закон політики, з яким українці вирішили поекспериментувати на виборах 2019 року.  Що ж, експеримент продовжаться.

 А як же збіг бортів Патрушева і Зеленського? А ніяк. Це історія про той самий дилетантизм.  Професійний політик втік би від борта, яким користувався керівник Радбезу ворожої країни, як від вогню.  Але Зеленському після трагедії з українським літаком терміново потрібно було до Києва, він і так уже ‒ тепер уже зі зрозумілих кожній розсудливій людині причин ‒ запізнювався.  І недосвідчений президент скористався послугами першого-ліпшого борту, який перебував на льотному полі Маската.  Зупинити його було нікому.