Про це повідомляє Польське Радіо.

«До сих пір неясно, чи Україна піде у напрямку, який для Польщі є неприйнятним, тобто підтримки своєї історичної легітимності на традиції УПА, на традиції організації, яка вчиняла жахливі злочини проти поляків, або ж відмовиться від цього шляху», - сказав Ярослав Качинський.

22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом. Президент Петро Порошенко висловив співчуття з цього приводу. 

Польсько-український конфлікт 1940-х років Україна називає Волинською трагедією, а Польща - Волинською різнею. Це двосторонні етнічні зіткнення українського і польського населення, вчинені під час Другої світової війни УПА з одного боку і Армією Крайовою - з іншого. 

Як пише політичний оглядач Петро Олещук, ми приречені на постійні скандали та взаємні обвинувачення.

"Що би там хто в Польщі не казав, фундаментальні засади польської політики стосовно України залишатимуться незмінними. Україна для Польщі - це буфер між нею та Росією. І це найголовніша функція України з точки зору поляків. Певним чином підтримувати Україну вони будуть завжди, адже набагато приємніше і безпечніше мати справу з Росією, коли між ними є ось така Україна.

Крім того, Україна - це джерело порівняно непоганої, досить тихої та придатної для асиміляції робочої сили. Далі, Україна - такий-сякий, але ринок. Відповідно, що би не трапилося, Польща завжди буде більше за Україну, ніж за Росію. Втім, воювати за нас вона не буде ніколи, що теж зрозуміло.

Однак, при цьому ми приречені на постійні скандали, взаємні обвинувачення і т. д. Таким чином польська правляча еліта демонструє свою геополітичну вагу та значимість перед власним виборцем.

Нас очікують різноманітні демарші та охолодження, що будуть чергуватися з «потепліннями», хоча стратегічно нічого не зміниться.

Таким чином, на тактичний обмін заявами між політиками зважати сильно не треба. Україна потрібна Польщі, але це зовсім не значить, що позиція Польщі буде ідентичною позиції України, чи поляки не будуть щось засуджувати або вимагати щось зробити.

І ще, ніякого "Міжмор'я" поки не буде. Польська еліта до нього не доросла, а українська ще не сформувалася. Подібні проекти - це завжди продукт стратегічної роботи еліт, які спроможні задумувати та реалізовувати глобальні задачі, переступаючи через дрібні чвари минулого – як у випадку Франції та Німеччини на перших етапах існування ЄС", - написав експерт.