Поліомієліт – захворювання, яке лише дуже рідко призводить до серйозних клінічних проявів (у 0,1-1% інфікованих). Епідемічних масштабів поліомієліт набув тільки наприкінці XIX ст. – імовірно, внаслідок збільшення кількості провокуючих факторів, першим серед яких є щеплення.

Зниження захворюваності на поліомієліт, що приписується щепленням, було досягнуто за рахунок зміни діагностичних критеріїв. Крім того, наприкінці 1950-х рр. з’ясувалося, що велику кількість гострих млявих паралічів викликано іншими кишковими вірусами (вірусами Коксакі та ECHO-вірусами).

На зміну штамам циркулюючого «дикого» вірусу прийшли штами вакцинних вірусів, здатні мутувати у вірулентні форми. Декілька спалахів поліомієліту було викликано такими видозміненими вірусами.

У наш час єдина можливість у цивілізованих країнах постраждати від паралічу, пов’язаного з поліомієлітом, – отримати щеплення живою поліовакциною. Заміна живої поліовакцини на інактивовану затримується у низці країн через економічні причини.

Гомеопатичні та натуропатичні методи лікування та реабілітації показали себе цілком ефективними.

Олександр Коток – лікар-гомеопат, випускник 1-го ММІ ім. І. М. Сєченова (1989 р.), доктор філософії (Ph. D.) Єврейського університету в Єрусалимі (2001 р.), член Європейської асоціації з історії медицини (з 1998 р.). Автор численних публікацій з історії гомеопатії та рецензій у журналах та збірках академічних робіт наукових спільнот Англії, Німеччини, Голландії, Індії, Росії та України. 

Книга "Безжальна імунізація" 2008 р. (українською мовою) у форматі PDF - завантажити.

Сайт "Гомеопатия и прививки" (рос. мовою). 

Щеплення - загроза здоров’ю (сайт Еко-мама).