Міт про Дарину
Міт про Дарину
Перші люди на землі жили радісно і щасливо. Вони були гарними і вправними. Довкола росли прекрасні сади, котрі пишно цвіли весною і рясно плодоносили осінню. Тож працювали люди тільки по своїй волі, тому довго зберігали спритність і красу. І тільки, коли їх тіло сильно втомлювалось, то засинали.
Так тривало, аж поки один хитрун навчився використовувати вогонь на шкоду людям і навчив того інших. З тих пір почали виникати серед людей хвороби і різні лиха.
Дізнавшись про це, Бог відправив обдаровану дівчину на імення Дарина із дзбаном благословень, щоб допомогти людям і наказав берегти його благословення. Дарина передала людям божий наказ і дзбан. Але якийсь дурень бездумно відкрив посудину. А звідти усі благословення розлетілись врізнобіч. Дарина встигла закрити священний дзбан тоді, коли в ньому зосталась тільки надія.
Тож бережімо нашу надію, навіть у тих випадках, коли решту втрачено.
Долучаємось до позитиву.
- про скриньку Пандори;
- про Прометея.
Цікавим є саме їхнє поєднання:- скринька містить не нещастя (як скринька Пандори), а благословення;
- скриньку відкриває "дурень"-чоловік, а жінка на ім'я Дарина навпаки зачиняє її, зберігаючи останнє благословення - надію.
Що ж, автор на дуже короткому "маневровому просторі" (3 абзаци, 4-й не враховується, бо це короткий висновок, "сила") витиснув з сюжету все, що тільки міг!!! Браво!!! 4. Кров твору - мова, ритмомелодика. Речення короткі, без нагромадження немилозвучних слів, ритміка тексту чиста і прозора. Загальна оцінка: давайте ще!!!