Таку форму я б назвав "НЕОремісництво".

Чому нове? Тому, що ремісник в давнину грошей не платив за роботу, натомість годував, одягав, давав де спати. Учень також за навчання не платив грошима - лише роботою, тобто мав слухняно виконувати завдання майстра. Ви скажете це не вільне рабство/робство? Хочеш - роби і щось таки навчишся, не хочеш - не роби і "будеш баобабом триста лєт допоки вмреш" (В.С.Висоцький).

В результаті - що учень "підгледів" у майстра, те й було його навчанням. І лише одиницям майстри відкривали секрети свого ремесла. А чому? Бо лише коли бачив в учневі свого послідовника, який продовжував його справу і продовжував би забезпечувати сім'ю старіючого майстра таємниці (зараз скажуть нюанси, тонкощі, ноу-хау) майстром відкривалися.

Чи погодиться сьогоднішній майстер-учитель кожен період (рік-п'ять), і кожен раз спочатку(!) навчати нового учня "для держави", тобто фактично - вирощувати свого конкурента у способі життєзабезпечення.

Відповідь буде ствердною, якщо... якщо учителеві-майстру будуть за навчання платити і, додатково він користуватиме роботою учня.

Тут можуть бути варіації: наприклад, частину прибутку отримуватиме учень, якщо вкладатиметься у справу майстра не лише роботою, а й працею - власною творчістю і частиною заробітку. Видається документ-рекомендація і... в добру путь!