Слово – солово – соловей – солов’їна мова
Слово – солово – соловей – солов’їна мова
Тому "слов’яни" – не ті, що володіють словом взагалі, а ті, що володіють солов’їною мовою - солов’яни.
Українці називають свою мову солов’їною, а соловей є одним із символів України.
Натомість у москалів, судячи з їхніх приказок, до солов’я доволі зневажливе ставлення ("Заливать соловья" – Жарг. Пск. Говорить вздор, обманывать).
Корінь *соло пов’язаний з сонячним, божественним, гармонійним (соло-коло – солнце-сонце).
Солов’їна мова – мова птахів. Мовою птахів в езотеричній традиції називали ангельську мову, яка не лише красива, а й несе божественний сенс.
"Набуття здатності розуміти мову птахів або говорити нею рівнозначно поверненню в центр людської істоти, тобто в ту точку, звідки здійснюється її зв'язок з вищими станами буття. Саме цей зв'язок і символізує мову птахів, бо птахи, в свою чергу, часто служать символами ангелів, тобто самих цих вищих станів. Свого часу ми вже згадували євангельську притчу, де саме в цьому сенсі йдеться про "птахів небесних", що сіли на гілки древа, того древа, яке знаменує собою вісь, що проходить через центр кожного стану буття і сполучає між собою всі ці стани" (Рене Генон. Мова птахів).
Усе це дозволяє зробити таке припущення:
Слово (солово) – це первинна, осьова, центральна, сонячна мова, яка несе божественний сенс (ангельська "мова птахів", ангели – вісники, носії сенсу).
Слов’яни-солов’яни – люди, що володіють соловом, тобто священною мовою, Сенсаром. Усі, що нею не володіють, називаються "німцями" (німими).
Соловей – символ краси Сенсара – ангельської "мови птахів".
Пізнаємо істинні значення слів.