Софт – програмне забезпечення, гард – апаратні засоби

24.12.2014 - 22:13

Ігор Каганець

Софт – програмне забезпечення, гард – апаратні засоби

Світ

https://www.ar25.org/node/28795

Замість громіздкої конструкції "програмне забезпечення" використовуємо слово "софт". Антонімом до нього є слово "гард" (апаратні засоби, "залізо"). Англійськими еквівалентами є слова software і hardware.

Англійське слово "soft" (м’який, ніжний, добродушний) виводять від кореня *som- "приємний". На санскриті "сома" - приємний, цілющий напій, нектар, сік (сок). Тобто слова "софт" (м’який) і "сок" (рідкий) мають спільне походження.

Антонімом слову "софт" (програмне забезпечення) є слово "гард" (апаратні засоби) - від українського "гарт, гартувати, загартований, міцний". Пишемо через "д" щоб не плутати зі словом "гарт".

Отже, нові слова Сенсара, що мають давньоукраїнські корені:

софт - програмне забезпечення,

гард - апаратне забезпечення.

Запам’ятовуємо і застосовуємо!

Останні записи

Опубліковано СвітоГляд Щасливий 25 December, 2014 - 12:57

мож просто абревіатури застосовувати. Зразок ПК - усі розуміють персональний комп'ютер, ПЗ - широко поширена абревіатура Програмного Забезпечення, додаємо АЗ - Апаратне Забезпечення і маємо високо-ємні короткі терміни. Слово гард вже має досить різних змістів, найчастіше асоціюється з охоронцями та частиною ножа ( франц. garde — "охорона") (англ. guard - "захист" ) http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B4

Опубліковано Доброслав Велесовий 25 December, 2014 - 13:19

Згоден з вашою думкою. ПЗ і АЗ набагато краще. Бо слова хард і софт в англійській є скороченням від hardware i software, і саме ці слова розуміють англійці коли промовляють скорочений варіант. А окремо "софт" і "гард" якось не зрозуміло дивляться... бо в людей, які не мають справи з комп’ютерами, можуть викликати інші асоціації. І получається заплутаність замість чіткості і точності. PS. Просто для порівняння наведу як ці слова утворюються в Есперанто. Програмне забезпечення - Program-ar-o Апаратне забезпечення - Aparat-ar-o Суфікс -ar- позначає сукупність (наприклад arbo - дерево, arbaro - ліс) закінчення -о позначає іменник. В результаті короткі слова з дуже точним змістом. Досягти подібного рівня гнучкості в національній, або штучній мові, яка базується на національній, неможливо.

мож просто абревіатури застосовувати. Зразок ПК - усі розуміють персональний комп'ютер, ПЗ - широко поширена абревіатура Програмного Забезпечення, додаємо АЗ - Апаратне Забезпечення і маємо високо-ємні короткі терміни.

Слово гард вже має досить різних змістів, найчастіше асоціюється з охоронцями та частиною ножа ( франц. garde — "охорона") (англ. guard - "захист" ) http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B4

Опубліковано Миро 25 December, 2014 - 14:33

Навіщо ускладнювати. Слова "софт" і "гард" уже широко застосовуються як комп’ютерний сленг. Ми їх просто узаконюємо на тій підставі, що вони мають давньоукраїнське коріння. Українського слова "гард" з іншим значенням нині не існує, тому не буде плутанини. Англійське "guard" вимовляться через тверде ґ, тому тут також все однозначно, не переплутаємо. Порівняйте "софт" і "програмаро": перше має 4 букви (один склад) і точне значення (хай навіть на рівні сленгу), а друге 10 букв (4 склади) і невідоме значення. То яке краще?

Опубліковано Доброслав Велесовий 25 December, 2014 - 16:55

Чесно кажучи не зрозумів, що Ви маєте на увазі під невідомим значенням. Корінь "програм" відомий всім, а сукупність програм - це і є програмне забезпечення. Логічно ідеально. Також врахуйте, що слово "софт" немає жодного відношення до слова "програма", хоча софт є результатом програмування. Таким чином получаються подібні поняття, які би мали мати один корінь (бо одне виходить з іншого), тут будуть мати зовсім різні корені. Це ще один недолік національних мов. Величезні словники з дуже різними словами, які виражають схожі поняття. В той час як в тому ж Есперанто знаючи лише один корінь і значення стандартних суфіксів і префіксів, можна зразу утворити, або зрозуміти ще кількадесят слів. Досвідчені есперантисти, як вони кажуть, отримують справжній кайф від такого легкого конструювання слів. До речі, це мабуть і є основна причини того, що Есперанто з величезною перевагою виграло конкуренцію в інших штучних мов, яких вже є дуже багато. І ще таке запитання на засипку. Яка основна причина вашого бажання заставити поляків, литовців та інших вчити українську мову для міжнародного спілкування. Чи не та сама, якою керується Московія чи Англія і США, агресивно нав’язуючи свої мови світу, для того, щоб мати можливість більшого впливу?

Навіщо ускладнювати. Слова "софт" і "гард" уже широко застосовуються як комп’ютерний сленг. Ми їх просто узаконюємо на тій підставі, що вони мають давньоукраїнське коріння.

Українського слова "гард" з іншим значенням нині не існує, тому не буде плутанини.

Англійське "guard" вимовляться через тверде ґ, тому тут також все однозначно, не переплутаємо.

Порівняйте "софт" і "програмаро": перше має 4 букви (один склад) і точне значення (хай навіть на рівні сленгу), а друге 10 букв (4 склади) і невідоме значення. То яке краще?

Опубліковано Миро 25 December, 2014 - 20:07

Софт - це не тільки програми, а й інформаційна складова в цілому. Тому це слово ширше, ніж програмне забезпечення.

І ще таке запитання на засипку. Яка основна причина вашого бажання заставити поляків, литовців та інших вчити українську мову для міжнародного спілкування. Чи не та сама, якою керується Московія чи Англія і США, агресивно нав’язуючи свої мови світу, для того, щоб мати можливість більшого впливу?

Заставляти ніхто не буде, бо це безглуздо. Просто, вдосконалюючи свою мову, ми робимо її привабливішою для інших. Окультурення української мови - це те, що ми реально можемо зробити. Навчити масово українців есперанто - неможливо. При всій повазі до цієї мови.

Опубліковано Доброслав Велесовий 25 December, 2014 - 21:25

Окультурення української мови - це те, що ми реально можемо зробити.

Якщо окультурення української мови, тобто її вдосконалення, для того, щоб разом з новою мовою удосконалювалося і мислення українців, є метою Сенсару, то я звичайно тільки за. Хоча при цьому треба розуміти, щоб для іноземців між теперішньою українською мовою і Сенсаром, різниця буде майже непомітна. І та ж англійська чи німецька, в будь-якому випадку, будуть набагато легші для вивчення.

Опубліковано Володимир Майборода 25 December, 2014 - 18:44

А- Корінь "гард" (укр.) розрізняємо і в інших словах: 1)Гардемарин (від фр. garde-marine — гвардія морська, охорона морська) — військове звання в російському імператорському флоті, встановлене Петром І в 1716 році; 2)garden (англ.) - сад; 3)Гардіна (нідерл. Gordijne) - м'який завісу з найтоншої прозорої тканини (тюль, органза, вуаль), що закриває вікно повністю або частково (докладніше див штори.). 4)hard - жорсткий, твердий. А як щодо виведення кореня із санскриту? Б- Якщо "не за баром"?... То де тоді?

Миро сказав: "...Незабаром США і Китай поставлять їх виробництво ..."

А як би це вигляділо на сенсарі? Мабуть, "скоро"?

Опубліковано Миро 25 December, 2014 - 19:36

Так, "скоро" - значно краще, ніж "незабаром".

А як би це вигляділо на сенсарі? Мабуть, "скоро"?

Опубліковано Володимир_Самотий 25 December, 2014 - 20:26

Я як фахівець з ІТ підтримую слова "софт" і "гард". Тут нема жодної плутанини. Можливо не всім вони зрозумілі і що з того, ці слова є технічними термінами, допускаю що для перукарки вони і не потрібні. Більшість не знають що таке матриця монодромії, але термін є і має бути, бо він окреслює певне поняття. Не можна терміни замінювати абревіатурою, бо це різні речі, вони живуть незалежним життям. Есперанто мертва мова, вона не популяризується, нею не спілкуються. Нам потрібно творити лаконічну, але живу мову.

Опубліковано Доброслав Велесовий 25 December, 2014 - 21:45

Есперанто мертва мова, вона не популяризується, нею не спілкуються. Нам потрібно творити лаконічну, але живу мову.

А біля мільйона людей, які нею спілкуються між собою, сотні написаних і перекладених книг, радіохвилі? Те що не популяризується... вона насправді популяризується, але можливості есперантистів мінімальні, тому що на політичному рівні нікому не вигідно. Навчити всіх Есперанто можна за 1-2 роки якщо потрібно, і тоді прийдеться позвільняти всіх перекладачів і погубити індустрію вивчення англійської. Потрібне тверде рішення кількох країн, наприклад, Євросоюзу. Але найближчим часом зі зрозумілих причин цього не буде. До речі, коли я в цій темі згадав про Есперанто, я в першу чергу мав на увазі, що з нього можна взяти багато хороших речей. Тому що ті риси, які мають бути в Сенсарі, там вже давно реалізовані. А щодо внутрішнього використання в Україні, то ніхто не сперечається про необхідність удосконалення української мови.

Опубліковано Українець 25 December, 2014 - 22:06

Мені програмаро більше подобається.

Опубліковано Vakula 25 December, 2014 - 22:23

Якщо есперанто, при всій його схожості до західноевропейських мов і наявності евросоюзу, не поширилося, то і нам воно не потрібне. Нам потрібно зберегти зв'язок з минулим. Зміни у мові, як на мене , повинні бути мінімальними. В основному очищення від запозичень. Як рецепт, для заміни іншомовних слів можна брати чеські чи інші слов'янські синоніми. Так само і з софтом та гардом, наче, можна звикнути й до них, а можна проявити талант та розуміння сенсу та створити свої слова, що мають образ, малюють уявлення сенсу слова. Запам'ятовування чужих слів тренує пам'ять і виховує виконавців та юзерів. Творення своїх наглядних термінів виховує талантів та геніїв.

Опубліковано Українець 25 December, 2014 - 22:59

Додав вам галів за коментар. Але стосовно есперанто хочу сказати, що за 130 років ця мова набрала 1 000 000 мовців, а люксембурзька вдвічі менше за 150 років незалежності відповідного князівства. Есперанто - це мова інтелектуалів, а вони завжди в меншості. Сенсар спочатку теж є мовою інтелектуалів...

Опубліковано Доброслав Велесовий 26 December, 2014 - 00:14

Додам до Вашого коментаря, що самі есперантисти себе вважають в першу чергу ідеалістами, тобто вони вчать Есперанто, не так для практичної потреби, як тому, що підтримують ідеали і філософію цієї мови. Тому середньостатистичний есперантист - це цікава, розумна, досить духовно розвинена людина. В той час як англійську майже всі вчать тільки виходячи із шкурних міркувань. От я теж недавно промучив рік на курсах англійської. Прийшлось трохи понасилувати свій мозок і позубрити всяких ідіотизмів, особливо коли слова читаються по-одному, а пишуться зовсім по-іншому.

Додав вам галів за коментар. Але стосовно есперанто хочу сказати, що за 130 років ця мова набрала 1 000 000 мовців, а люксембурзька вдвічі менше за 150 років незалежності відповідного князівства. Есперанто - це мова інтелектуалів, а вони завжди в меншості. Сенсар спочатку теж є мовою інтелектуалів...

Опубліковано Володимир_Самотий 25 December, 2014 - 22:52

Я робив спробу вивчити есперанто, але мені вона не сподобалась і не було практичної потреби, натомість англійська на сьогодні для мене це виробнича необхідність. Не думаю, що все треба замінювати власними термінами. Поляки понавидумували національних технічних термінів, що лише ускладнило розуміння їх наукових праць.

Опубліковано Арсен Дубовик 26 December, 2014 - 01:11

А може то вони так захищають свої національні інтереси ;) "Поляки понавидумували національних технічних термінів, що лише ускладнило розуміння їх наукових праць."

Опубліковано Арій 26 December, 2014 - 04:50

Поляки понавидумували національних технічних термінів, що лише ускладнило розуміння їх наукових праць.

Ускладнило розуміння полякам чи іншим?

Опубліковано Володимир_Самотий 26 December, 2014 - 22:24

Звичайно іншим, але багато польської інтелігенції теж не в захоплені від цього, бо звикли до загальновідомих англомовних варіантів. Наприклад, слово "мотор" англійською "motor". Є український варіант "двигун", дехто вважає його русизмом від "двигатель". Поляки кажуть "silnik" від слова "сила". Мені до вподоби "мотор". "Еней був парубок моторний".

Опубліковано Vakula 27 December, 2014 - 10:52

І мене в дитинстві баба називала моторним хлопчиком. Час написання Енеїди такий, що мотори з якоїсь Англії у нашу народну мову навряд попали б, тож "мотор" є українським словом. Якщо вже робити не укроесперанто, а сенсар, то слова повинні бути УКРАЇНСЬКИМИ. Нація, котора ПОВИННА творити, повинна мати свої слова не тому, що вони такі самі, як англійські, але свої (бо це пуста пиха), а тому, що наша мова є першомовою, створеною мудрецями, і тому вона є не формальною, а суттєвою, явною, коли слово створює картинку, уяву, правильне розуміння. У з. европейців та всіх інших народів мова задіює ліву півкулю мозку (тому що слова їхні є понівеченою нашою мовою, завченою без розуміння), слов'янські мови - задіюють праву півкулю, творчу. Поляки починають правильно робити, це в них всього лише початкові перешкоди та старі звички. Творити свою мову не долаючи перешкод (зубрячи чужі слова), це те саме що воювати з РФ під білим прапором. Тоді ліпше не братися і не псувати гарного задуму. Із задач очищення нашої першомови від своїх же змін за довгих століть поневолення, на мою ненаукову думку, є 1. повернення "о", заміненого на "і" у багатьох випадках. Тоді мова стане більш поважною, зосередженою, свідомою. А часте "і" робить мову м'якою-хитруватою на звук і лукавою-плутаною за логікою. Бо чому казати "сіль" і "солити", а не "сіліти"? Зрозуміло, що треба казати "соль" і "солити". 2. заміна брудного тваринного "ф" на підходящі замінники а скоріше, то потрібна заміна всього чужинського слова. 3. Дуже уважне позбавлення суржику, бо далеко не все, що здається суржиком ним є. Завдання української мови не бути якомога відміннішою од російської, а бути самою собою, тобто найкращою.

Опубліковано Українець 27 December, 2014 - 17:26

Слово фіранка - українське?

Опубліковано Vakula 27 December, 2014 - 18:36

Це як, перегинаючи палку, іноді кажуть не "хвіст", а "фіст". Так і хвіртка (віртка, те що вертиться "хвірть-хвірть") стало фірткою, форточкою, фіранкою.

Опубліковано Українець 27 December, 2014 - 17:30

А як вам слово рушій?

Опубліковано Vakula 27 December, 2014 - 18:42

Мотор - це коли щось мотається, або й намотується, а рушієм може бути реактивний двигун. Від західноевропейських мов наша мова має здебільшого точні назви а розпливчасті назви беремо від них. Наприклад "інформація" це може бути що завгодно: записи, свідоцтва, знання... Тому так легко виглядати розумним користуючися розпливчастими іноземними словами.

Опубліковано Фальке Фальке 3 January, 2015 - 00:29

В польській мові ще більше запозичень з латинської мови, тому вони вигадують свої слова. Думаєте це нормальні процеси в мові коли замість "przepraszam" - "sorka", замість "шукати" - "googlowac" etc. Подивіться також скільки слів з німецької в польській мові - http://diglib.bis.uni-oldenburg.de/bis-verlag/wdlp/all_A.html Вони мають право на творення своїх слів - попередні відповідники вони ж не викидають.

Опубліковано Vakula 27 December, 2014 - 10:13

Придуманих мов дуже багато. Цим займаються науковці лінгвісти для своїх досліджень, це дуже цікава річ. Скоріше за все, колись буде створена всесвітня мова, на основі таких досліджень і комп'ютерних обробок. Хотілося б, щоб ту мову створили українці, і не на основі циганської, чи китайської, а на основі всіх досягнень української мови. Вона буде настільки магічно привабливою, що весь світ згадає своє давнє родство із нею і перейде на ту нашу мову, можливо, вона буде називатися Сенсар. Є класифікатор (звісно, іноземний) мов за їх складністю і творчими можливостями. Українська в ряду найкращих, а китайська - найобмеженіших.

Опубліковано Доброслав Велесовий 27 December, 2014 - 11:30

Українська мова дійсно одна з найкрасивіших, але можливо й найскладніша в світі для вивчення іноземцями. І скільки би її не спрощувати, це нічого не змінить. Тому українська мова призначена для українців, а марити тим, що в один прекрасний момент нею заговорить весь світ, навряд чи варто. Хіба що створити умови, де люди були би змушені її вивчати, так само як зараз англійську. Але це шлях непрямого насильства. Тому думаю, не варто брати цей приклад.

Опубліковано Миро 27 December, 2014 - 14:43

Росіяни з Росії, які ніколи не знали української, зараз читають Живе Слово українською мовою і навіть потрохи починають нею говорити, бо це робить їх здоровішими, гармонійнішими і щасливішими. Мова, яка підносить у Царство боже, - ось головна перевага Сенсара.

Українська мова дійсно одна з найкрасивіших, але можливо й найскладніша в світі для вивчення іноземцями. І скільки би її не спрощувати, це нічого не змінить. Тому українська мова призначена для українців, а марити тим, що в один прекрасний момент нею заговорить весь світ, навряд чи варто. Хіба що створити умови, де люди були би змушені її вивчати, так само як зараз англійську. Але це шлях непрямого насильства. Тому думаю, не варто брати цей приклад.

Опубліковано Vakula 4 January, 2015 - 10:08

Підлаштовувати мову під іноземців шкідливо. Якщо людина оволоділа мовою, вона вже мислить і їй легко спілкуватися мовою. Це як диплом ВУЗу, який теж треба заслужити. У ВУЗ нікого не силують.

Опубліковано Фальке Фальке 3 January, 2015 - 00:34

Можливо це Ностратична мова або Бореальна? А може мова атлантів чи взагалі якесь Зоряне Наріччя? :)

Опубліковано Vakula 4 January, 2015 - 10:09

Так і є, трохи уваги до мови і ви побачите, що основі її - первинні слова, утворені від звуконаслідування та глузду, а не запозичені із сусідніх мов.

Опубліковано Володимир_Самотий 27 December, 2014 - 12:48

Я теж не філолог, але біль - болить, тінь - тонування, гній - угноєний, твір - творити, віск - воскувати, рій - роєм, бій - боєм... може так і має бути, бо зрештою це лише справа звички.

Опубліковано Явсе Світ 27 December, 2014 - 12:49

Приходить майбутнє і приносить нові винаходи і технічні засоби..Справедливо буде називати нові речі іменами на тих мовах,на яких працюють винахідники..Щоб йти в ногу із часом,потрібно вивчати англійську..Щоб розібратися із мудрістю давнини, потрібна пра-пра мова..Світ глобалізується і нам потрібно сідати у цей потяг разом із іншими прогресивними націями і розвивати свій український вагон у цьому локомотиві...Розумні люди завжди знайдуть спільну мову для творення майбутнього..Індійські програмісти стали одними із кращих у світі через те,що зі школи говорять мовою прогресивної частини людства..Любов до свого краю спонукає до вивчення рідної мови і її збереження..Але для спрощення взаємодії і практики,нам потрібно синхронізувати мову під майбутнє..

Опубліковано Vakula 27 December, 2014 - 18:54

"синхронізувати мову під майбутнє" !!! - тим паче, нічого перейматися сьогоденним поширенням англійської та творити не сенсар, а укроесперанто. Це ще хтось згада про те, що китайців багато і мова в них добряче примітивна, легко буде вивчати... Майбутнє за українською культурою - це вже весь світ зна. Он російську мову теж створили на голому місці і якби не кацапська місія орди, то тою мовою вже б говорив весь світ. Якщо творити то треба творити, а не пристосовуватися, бо буде чергова кацапська говірка. Хіба що можна свідомо розбити задачу на частини - спочатку зробити буденну мову, ділову, а там воно піде розширятися на всі царини науки та техніки, коли запрацює ядро мови і покаже свої переваги.

Опубліковано Доброслав Велесовий 27 December, 2014 - 19:12

Це ще хтось згада про те, що китайців багато і мова в них добряче примітивна, легко буде вивчати

Мова не обов’язково має бути примітивною, щоб її легко було вивчати. Наприклад, Есперанто дуже багата за своїми можливостями, і в той же час надзвичайно легка у вивченні.

Майбутнє за українською культурою - це вже весь світ зна.

)))))) Це мені сподобалось! ... Але Ви мабуть під "всім світом" розумієте користувачів Народного оглядача :)))))))))))))

Опубліковано Vakula 27 December, 2014 - 21:19

Я ж і кажу. щоб легко було вивчати, треба не перекручувати, а казати "соль" - "солити", бо бідний азіров так і не вивчив нашу мову через "о" та "І".

Опубліковано Миро 27 December, 2014 - 16:19

Малі народи для захисту своєї ідентичності намагаються все перекласти на свою мову. Це важкий шлях. Українці мають кращий варіант: не боротися з усталеними іноземними термінами, а використовувати їх для власної користі. Ми не запозичуємо чужі слова, а повертаємо їх собі у збагаченому вигляді. Всі іноземні слова мають українське походження. Щодо творення нових слів. Імена новим речам дає той, хто їх винаходить. Ми даємо свої імена своїм винаходам. Не треба перейматися іноземними іменами різних технологічних новацій. Це речі швидкоплинні, деякі з них можуть проіснувати лише кілька років. Рідні, правильні імена важливо давати фундаментальним речам, які існуватимуть століття і тисячоліття. Головне завдання Сенсара - наповнення вже існуючих слів правильним сенсом.

Опубліковано Vakula 27 December, 2014 - 19:04

"Імена новим речам дає той, хто їх винаходить. " - це зовсім не обов'язково. Наш хліб називають у світі хто як захоче. Он десь писалося, що американці, які тут на НО являють собою найвищий авторитет, теж дають свої імена. Навіть російські (та і наші) танки та інші озброєння називають зовсім по-іншому. Футбол зробили по-своєму, мериканський, а той назвали сокером. Якщо вже не подобається так своє, то беріть приклад з мериканців - любіть таки своє і розвивайте своє.

Опубліковано Миро 27 December, 2014 - 19:37

Почніть з того, що не будете перекручувати слова учасників цієї розмови і принижувати їх інтелект. 1. Американці для нас є не найвищим авторитетом, а ситуативним союзником. 2. Ми любимо своє і розвиваємо своє, для цього й почали працю над Сенсаром. 3. У всьому треба дотримуватися міри і бути реалістами. Ми перейшли до практики і за рік маємо сформувати основу Сенсара. Тому треба відрізняти речі доступні вже тепер (протягом року) від бажаних у довгостроковій перспективі. "Найкраще - ворог хорошого". 4. Якщо маєте конкретні пропозиції - давайте.

"Імена новим речам дає той, хто їх винаходить. " - це зовсім не обов'язково.
Наш хліб називають у світі хто як захоче.
Он десь писалося, що американці, які тут на НО являють собою найвищий авторитет, теж дають свої імена. Навіть російські (та і наші) танки та інші озброєння називають зовсім по-іншому.
Футбол зробили по-своєму, мериканський, а той назвали сокером.
Якщо вже не подобається так своє, то беріть приклад з мериканців - любіть таки своє і розвивайте своє.

Опубліковано Доброслав Велесовий 27 December, 2014 - 21:04

"Найкраще - ворог хорошого" - дуже гарна фраза. Сам страждаю від свого перфекціонізму :) Перепрошую за іноземне слово ))

Опубліковано Vakula 27 December, 2014 - 21:04

1. Американське покровительство луна не раз і не два, ще з красномовного буклету. Так от, якщо американцям не ліньки придумувати свої назви, то чому ми (второсортні?) повинні казати, що той хто винайшов (іноземець) - дає назву? ?Чому не звикнути розуміти своє слово? Які у українців негаразди з вивченням англійської? Нема ніяких, вчать дуже гарно, кому це треба. Он візьміть школу - через чужинські терміни діти гірше розуміють науку. Чи от шкільні визначення "зусилля" "сила" і "енергія", я ще в школі відчував свою і однокласників плутанину, препони засвоєння фізики. 2. Якщо задача створення нормального сенсару є заважкою, то треба чесно казати (у правді нічого страшного нема, страшне - в брехні), що ми за 2015 рік надіємося зробити щось таке, що нас наблизить до сенсару. Навіщо по-кацапськи бахвалитися якимось крутим сенсаром якого нема й не намічається? Навіщо вихвалятися (у буклеті) базою знань Вікіборією, якої ще зроблено стільки, скільки середній спудей за місяць чи за семестр напише? 3. Якщо комусь здалося, що я образив його рівень інтелекту - вибачайте, я не знаю, навіть, хто це він. А може, йому слід і справді зайнятися своїм інтелектом? Що в цьому поганого? І потім хай не сам хвалиться своїм інтелектом, а хай його хвалять - всім на користь буде. !Там, де я казав, про знак на початку речення - то це ж про португальців, которих еспанці звичайно вважають недолугими!

Опубліковано Vakula 27 December, 2014 - 21:11

"Якщо вже не подобається так своє, то беріть приклад з мериканців - любіть таки своє і розвивайте своє." Це стосується не тільки мови, а й захоплення фашизмом (бандера - поганий, фашисти - молодці, давайте в них вчитися, наче в них є щось цінніше від українського). Або пробували зробити свою назву, але зупинилися на слові СТАРТАП, бо воно "пахне грошима". Ото й маємо самий запах. Це чужопоклонство мене обурює, тим більше що ніяких зрозумілих виправдань йому не видно.

Опубліковано Миро 27 December, 2014 - 23:25

Ближче до теми. Конкретні пропозиції, якщо такі маєте, пишіть у власному блозі. Тут обговорюємо слова "софт" і "гард".

"Якщо вже не подобається так своє, то беріть приклад з мериканців - любіть таки своє і розвивайте своє."
Це стосується не тільки мови, а й захоплення фашизмом (бандера - поганий, фашисти - молодці, давайте в них вчитися, наче в них є щось цінніше від українського).
Або пробували зробити свою назву, але зупинилися на слові СТАРТАП, бо воно "пахне грошима". Ото й маємо самий запах. Це чужопоклонство мене обурює, тим більше що ніяких зрозумілих виправдань йому не видно.

Опубліковано Володимир Майборода 28 December, 2014 - 14:52

Якщо зовсім близько "до теми",

Ближче до теми. Конкретні пропозиції, якщо такі маєте, пишіть у власному блозі. Тут обговорюємо слова "софт" і "гард".

...то краще й не скажеш:

... Ми даємо свої імена своїм винаходам.

Не треба перейматися іноземними іменами різних технологічних новацій. Це речі швидкоплинні, деякі з них можуть проіснувати лише кілька років.

Рідні, правильні імена важливо давати фундаментальним речам, які існуватимуть століття і тисячоліття.

Головне завдання Сенсара - наповнення вже існуючих слів правильним сенсом.

То хай і будуть ті "софти" і "гарди". бо завтра їх справді не стане, бо технологічно стануть непотрібними. Тільки не зрозуміло, чому з них починати наповнювати Сенсар? Саме через те, що

Це речі швидкоплинні, деякі з них можуть проіснувати лише кілька років

вони й потребують найменшої нашої уваги. Гасло "Творімо Сенсар!" означує не узаконення, а власне творення. І тут ми маємо почути пана Вакулу, бо його крик має сенс.

Опубліковано Миро 28 December, 2014 - 16:32

Софт і гард - це слова довготривалого застосування, подібно як душа і плоть. З них почали тому, що набридло кожен раз писати "програмне за-БЕЗ-печ-ення. Розробка софту - це фундамент творення передової держави інформаційної епохи. Подібно як Творець творив фізичний світ і людину, ми зараз творимо техносферу.

То хай і будуть ті "софти" і "гарди". бо завтра їх справді не стане, бо технологічно стануть непотрібними. Тільки не зрозуміло, чому з них починати наповнювати Сенсар? Саме через те, що Це речі швидкоплинні, деякі з них можуть проіснувати лише кілька років вони й потребують найменшої нашої уваги.

Гасло "Творімо Сенсар!" означує не узаконення, а власне творення. І тут ми маємо почути пана Вакулу, бо його крик має сенс.

Пана Вакулу ми нормально чуємо, не глухі. Тому хай краще не кричить, а нормально говорить - спокійно і ввічливо, без надриву. Він може заснувати власний лінгвістичний проект, який небудь "Вакулар" - і вперед! Змагальність піде тільки на користь спільній справі.

Опубліковано Миро 28 December, 2014 - 16:13

Пане Вакуло, у нас націоналістичний сайт, наш світогляд - магічний націоналізм. Тому бандерівщини та іудохристиянства тут не буде. Якщо вам так подобається Бандера, можете висловити свою аргументацію у своєму блозі. Можливо, ви знаєте щось таке, що нам невідоме.

Це стосується не тільки мови, а й захоплення фашизмом (бандера - поганий, фашисти - молодці, давайте в них вчитися, наче в них є щось цінніше від українського).

Якщо Вас так обурює наш стартап, то що ви тут робите? Ми розвиваємося завдяки фінансуванню наших акціонерів, тому "запах грошей" нам подобається. Зрозумієте тоді, коли самі робитимете щось серйозне і довготривале.

Або пробували зробити свою назву, але зупинилися на слові СТАРТАП, бо воно "пахне грошима". Ото й маємо самий запах. Це чужопоклонство мене обурює, тим більше що ніяких зрозумілих виправдань йому не видно.

Опубліковано Явсе Світ 28 December, 2014 - 13:13

Якщо взяти за ідею те, що всі мови пішли від пра-пра української,тоді кожне слово повертається наче додому..і тут спорити не має сенсу..Мова йде про зручність і практичність мови для людей у майбутньому...

Опубліковано Vakula 4 January, 2015 - 09:51

Всі мови, через покрученість слів, стали "лівопівкулевими", тобто, слово треба завчити і пам'ятати, що воно означа і нема ніякого пояснення і розуміння, чому саме воно має таке, зачасту невідповідне, значення. Лівопівкулеві мови пригнічують творчість, виховуючи німецьку акуратність, у найкращому випадку, або емоційну неврівноваженість, коли мова, наприклад, з різкими інтонаціями, придиханнями. Коли ми наберемося достатньо їх (наших покручених) слів, то загубимо божествену силу української мови, МОВИ МАГІВ І ВОЛХВІВ. Тому що магічне замовляння - це малювання уяви, картинки, і саме наша мова цього досяга найкраще, поки що, докине засмітять її "корисним" слівцями, через лінь свого розуму.

Опубліковано Явсе Світ 6 January, 2015 - 13:08

Маєте рацію пане Вакула..Мова йде про користування мовою простими людьми 21 сторіччя..Кому потрібна мова магів,той її знайде сам у собі..Сумніваюся,що вона буде подібна до якоїсь національної мови..

Опубліковано Vakula 4 January, 2015 - 09:48

Гард - орудо (бо "залізо" завжди виконує роботу, хоч би й кіно на екрані показувати) Софт - направа (те що направля, заставля правильно діяти, хоча направа у поляків означа ремонт, можна собі запозичити це значення), або оживо (що оживля "мертве" "залізо"). Орудо-оживо слова середнього роду, бо не мають статі. Ще й не "акають" :) В такому напрямку можна творити слова. Із чужих слів годиться засвоювати ті, що мають очевидний зрозумілий корінь, (навіть, коли походження може бути різним, треба це посянити) і звуконаслідувально зрозумілі слова. Гард, як на мене, пов'язується, "гардарікою", "гардемаринами", "гардинами"... явно чуже слово. Софт - так само геть чуже слово, ніякого сенсу не виклика, ще й "ф" містить. Якщо і вживати ці слова для зручності, то не треба наголошувати, що то є сенсар, бо це точно не сенсар, а навпаки несенсар.

Опубліковано Миро 15 January, 2015 - 17:46

Успіх будь-якої справи залежить від вміння правильно визначати пріоритети, розділяти головне і вторинне. Бо коли одразу хочеш охопити все, то не матимеш нічого. У Сенсарі ми розрізняємо два складники: магічний і утилітарний. До магічного ядра Сенсара треба підходити максимально обережно і відповідально, адже тут головне - енергетика. Десь змінив один звук - і слово не працює. Тому тут треба досліджувати першооснови. Що стосується утилітарного складника, то тут найважливіше - точна передача сенсу. Якщо слова "дієвість", "результативність" і "ефективність" мають дещо різний сенс, то треба використовувати окремо усі три слова. Наша гордість від цього не постраждає. Розумно запозичуючи іноземні слова, ми отримуємо перевагу. Якщо якесь англійське слово має 10 різних значень і вимагає додаткового пояснення контексту, то в українській мові це ж саме слово може нести точний сенс. Той же "startup" в англійській має 9 значень, тому для правильного розуміння вимагає уточнень, а в українській все однозначно: стартап - це інноваційна компанія, без варіантів.

Якщо і вживати ці слова для зручності, то не треба наголошувати, що то є сенсар, бо це точно не сенсар, а навпаки несенсар.