Можна зробити вже перший крок до нової країни – перевернути нинішній український прапор, відновивши на тонкому та символічному божественну гармонію щодо історичної долі України-Русі.

Опозиція поки не стала лідером та очільником спротиву. Майдан ще не став повноцінним суб'єктом. Але в усіх – і в опозиції, і в майданщиків, і в простих людей є унікальна можливість – створити новий ергрегор, нову долю країни, її нове призначення.

Ергрегори – це, як відомо, згустки смислів, енергій та волі, які генеруються великою кількістю людей. Свій ергрегор має будь-яка держава, народ, цивілізація, релігійна конфесія, політична партія. Містик і візіонер Даниїл Андрєєв (до речі, родич Тараса Шевченка) у книзі "Роза Мира" так писав про ергрегори: "Під егрегорами розуміються іноматеріальні утворення, що виникають з деяких психічних виділень людства над великими колективами. Егрегори позбавлені духовних монад, але володіють тимчасово сконцентрованим вольовим зарядом і еквівалентом свідомості. Свій егрегор має будь-яка держава, навіть Люксембург".

Отже, ергрегор України слід негайно змінювати – звісно, це не одноденний процес, але починати треба тут-і-зараз. Просто перевернути прапор, просто розвернути долю України – від занепаду, ентропії, виродження, неофеодалізму, небуття та мороку – до світлого та гармонійного існування, що живиться божественною енергетикою.

За законами геральдики, світлий колір мусить бути над темним, золотий (жовтий) – над синім чи блакитним.

За законами метафізики та сакральних символів, предвічне (божественне, райське, надматеріальне, золоте) мусить бути над матеріальним (земним, сотвореним, синьо-блакитним).

Хто поділяє профанічну, банально-емпіричну версію, що український прапор – то є чисте небо над золотим колоссям – хай тепер думає, що справжній український прапор – то є сонце над водою Дніпра, в якому було хрещено давню Русь-Україну.

Отже, прапором спротиву бандюкам, прапором Майдану, згодом – прапором нової країни мусить стати прапор божественної гармонії: зверху – жовте, божественне, знизу – блакитне, земне!

Якщо комусь подібний підхід здається надто ірраціональним, ось вам раціональне, політично та політологічно обґрунтоване бачення: "свої", тобто прихильники антифеодальної революції, повинні мати свої напівтаємні знаки – наприклад, жовто-блакитний прапор – проти бездушної держави-монстра, яка крокує під синьо-жовтим.

Якщо комусь здається, що спочатку треба перезаснувати чи "перезавантажити" країну, а потім – змінити прапор, то все навпаки: спочатку слід домовитись про прапор, який стане стягом змін та оновлення, а потім вже про самі зміни.

Якщо комусь думається, що прапор догори ногами вішають лише переможені країни, то, як здається, вже 22 роки український прапор перевернутий, наче Україна – це повержена та переможена держава (що, зрештою, є правдою). Хіба не час його повернути на місце?