Їх і ще 120 чоловіків заарештували під час вистави у місцевому театрі. Тих, кого обминула куля, вивезли на роботи до Німеччини, а повернутися додому з тавром упівця ризикував не кожен. Багато людей і досі не знають - де поховані їхні родичі, отож цей монумент уособлює пам'ять про всіх городян, які брали участь у визвольному русі під знаменами української повстанської армії.

На прем'єрному показі оперети "Шаріко" зал тоді станіславського драмтеатру був повний. Йшла третя дія, коли сюди увірвался гестапівці Жінок та дітей відпустили, а 140 чоловіків заарештували. Через 2 дні після допитів та катувань 27 з них повернули до театру, щоб розстріляти.

Розстрілювали помічників УПА на очах у всього міста - глядачів зганяли під автоматним прицілом. Ярославові Василишину тоді було 14 років. Його, разом з однокласниками, забрали з уроків.

В Оксани Маланюк тут розстріляли батька. Він, як і решта страчених, допомагав УПА та ОУН. Гестапівцям виказали, що на цій виставі симпатики повстанців мають зустрітися.

Страчених поховали у братській могилі за містом. Досі історики ідентифікували останки лише 19-ти тіл. Адже за радянських часів навіть згадувати про цю могилу було заборонено.

Оперету "Шаріко" в Івано-Франківську більше ніколи не ставили.