У день виборів на наше подвір’я прийшла черга опалювати приміщення у сільській раді села Новичка Долинського району Івано-Франківської області. Через те, що я був ще замалий і не мав права голосувати, тато саме мене відправив опалювати в сільраді, а сам, відверто кажучи, боявся йти голосувати.

Я прийшов до сільради на шосту ранку. На вході стояв один солдат з багнетом, у кімнаті для голосування було ще два озброєних солдати. А в кабінеті голови був представник від Долинського райкому і офіцер. Я був там до самого вечора. Але за цілий день на ті вибори не прийшов жоден виборець…

Наприкінці дня офіцер з представником райкому кудись вийшли. А солдати, яких у нас називали «краснопагонщики» (вони були родом з Курська), почали самі «голосувати». Один солдат давав бюлетені іншому, а той складав їх удвоє та кидав до скриньки.

Коли на ці «вибори» повернувся офіцер, то скомандував солдатам «встать, отставіть!», мене відправив додому, а на солдатів одраду почав істерично кричати.

Виборів не було через те, що люди вже добре знали, що таке радянська «власть». Також усі були настрашені тим, що на стовпах були розклеєні листівки, виготовлені кустарно під трафарет: «Голос в скриньку, голова на ялинку УПА».

На другий день у районній газеті було надруковано (газета називалася «Червона Долина»), що проголосувало 99% по всіх дільницях Долинського району, і «всі як один - за депутата, яку було привезено в Долину, і яку ніхто із виборців не знав та на очі ніколи не бачив. Ніяких агітаційних плакатів також, до речі, не було.

Читати повністю ТУТ