Група узбецьких циган до України не потрапила
05.08.2003 - 13:45
Група узбецьких циган до України не потрапила
Категорія
Українаhttps://www.ar25.org/node/1535
Цей інцидент трапився у міжнародному залізничному пункті пропуску “Червона Могила”, що на українсько-російському кордоні, коли прикордонний наряд почав перевіряти документи пасажирів. Про це УНІАН повідомили в прес-центрі Державної прикордонної служби України.
46 осіб циганської національності, з яких 26 дорослих та 20 дітей подали на перевірку паспорти громадян Узбекистану та свідоцтва про народження дітей. До речі, саме документи стали першопричиною затримання, оскільки згідно з чинним законодавством імена дітей та їхні фотокартки мають бути занесені до закордонних паспортів батьків. Свідоцтва про народження у даному випадку недостатньо, - йдеться в повідомленні прес-центру Державної прикордонної служби України.
Окрім того, під час співбесіди з правоохоронцями мандрівники ніяк не могли визначитися щодо мети поїздки. Спочатку заявляли, що нібито їдуть до родичів у Дебальцеве, що на Донеччині, потім - щоб влаштуватися на роботу. Цікавим видається той факт, що подорожні зовсім не мали при собі грошей, очевидно сподіваючись добути їх “на місці”, або позичити у “рідні”.
Рішення керівництва прикордонного загону відправити усіх “узбеків” назад було цілком закономірним, а тому того ж таки дня вся група помандрувала у зворотному напрямку потягом “Київ – Баку”.
46 осіб циганської національності, з яких 26 дорослих та 20 дітей подали на перевірку паспорти громадян Узбекистану та свідоцтва про народження дітей. До речі, саме документи стали першопричиною затримання, оскільки згідно з чинним законодавством імена дітей та їхні фотокартки мають бути занесені до закордонних паспортів батьків. Свідоцтва про народження у даному випадку недостатньо, - йдеться в повідомленні прес-центру Державної прикордонної служби України.
Окрім того, під час співбесіди з правоохоронцями мандрівники ніяк не могли визначитися щодо мети поїздки. Спочатку заявляли, що нібито їдуть до родичів у Дебальцеве, що на Донеччині, потім - щоб влаштуватися на роботу. Цікавим видається той факт, що подорожні зовсім не мали при собі грошей, очевидно сподіваючись добути їх “на місці”, або позичити у “рідні”.
Рішення керівництва прикордонного загону відправити усіх “узбеків” назад було цілком закономірним, а тому того ж таки дня вся група помандрувала у зворотному напрямку потягом “Київ – Баку”.
Останні записи