Леонід Кожара: утримання одного нелегального емігранта, я думаю, десь прирівнюється до утримання одного прикордонника
03.11.2006 - 13:29
Леонід Кожара: утримання одного нелегального емігранта, я думаю, десь прирівнюється до утримання одного прикордонника
Світ
Світ за тижденьhttps://www.ar25.org/node/10529
Image
- У підписаному Тарасюком договорі для України більше плюсів чи мінусів?
- Я би казав, є і плюси, і мінуси. Плюс в тому, що проблема існує давно для України, і нам колись потрібно було сідати за стіл з європейцями і росіянами і про це говорити. Мінус - це те, що Україна, як завжди не готова до введення режиму реадмісії. Ми не готові. По-перше, в нас немає центрального єдиного органа, який би міг займатися питанням нелегальної еміграції. Це питання зараз розпорошене серед багатьох відомств. По-друге, ми не маємо системи закладів, які б могли утримувати нелегальних емігрантів. І третє — фінансування для цього.
- А чи підраховано, скільки коштує утримувати одного нелегалу, і яка це сума на рік?
- Тут в сюжеті прозвучало певна цифра. Сьогодні система існує наступна. Затримані на кордоні нелегали все одно перебувають у закладах прикордонних військ. В закладах по утриманню. Єдине, що можу сказати, що якось відвідував один такий заклад у Львові і бачив, що ці люди живуть в таких же умовах, як і наші прикордонники. Вони харчуються, так можна сказати, з одного котла. Тому утримання одного нелегального емігранта, я думаю, десь прирівнюється до утримання одного прикордонника.
- Хіба що з меншою користю. Якщо Росія не підпише реадмісію, що чекає Україну?
- Це важко навіть уявити. Тому що ми можемо говорити, що Україна не стане відстійником для нелегалів. Але якщо так станеться, що Україна стане кінцевим пунктом для всіх нелегалів, то, фактично, ми перетворимося на відстійник. Ми маємо продовжити переговори з Росією. Це проблема комплексна. Але, на мій погляд, Росія теж зацікавлена, тому що має кордони з країнами-постачальниками нелегалів для Заходу. Причому це країни, державною політикою для яких є стимулювання міграції з цих країн. Тому це буде дуже важко. Але нам треба над цим працювати.
- Як Україна може боротися з нелегальною еміграцією?
- Я би вирішував це питання комплексно. По-перше, почав би зі створення органу державної влади, яке призначене боротися з нелегальною еміграцією. На мій погляд, це може бути самостійний орган, може не самостійний, але цей орган має мати поліцейські функції, оскільки боротьба з нелегалами - це є чисто поліцейська функція. Другий етап - це створення закладів, де б їх можна утримувати. Нам треба створити систему закладів, які мають відповідати стандартам Європейського союзу. Ми не можемо створювати життя людей, що затримали, як нелюдське життя.
- А чи ми вивчаємо європейський досвід?
- Я не маю остаточної інформації, але, на мій погляд, ми тільки на початку. Ми зробили перший хід, нічим не підкріплюючи практично.
- Чи можна вважати, що Євросоюз не дасть кошти для зміцнення кордонів?
- Я читав інтерв’ю посла Євросоюзу в Україні, і він чітко заявив, що такі кошти будуть надані. Причому мова йде про великі суми. Але все рівно основний тягар ляже на Україну.
- Я би казав, є і плюси, і мінуси. Плюс в тому, що проблема існує давно для України, і нам колись потрібно було сідати за стіл з європейцями і росіянами і про це говорити. Мінус - це те, що Україна, як завжди не готова до введення режиму реадмісії. Ми не готові. По-перше, в нас немає центрального єдиного органа, який би міг займатися питанням нелегальної еміграції. Це питання зараз розпорошене серед багатьох відомств. По-друге, ми не маємо системи закладів, які б могли утримувати нелегальних емігрантів. І третє — фінансування для цього.
- А чи підраховано, скільки коштує утримувати одного нелегалу, і яка це сума на рік?
- Тут в сюжеті прозвучало певна цифра. Сьогодні система існує наступна. Затримані на кордоні нелегали все одно перебувають у закладах прикордонних військ. В закладах по утриманню. Єдине, що можу сказати, що якось відвідував один такий заклад у Львові і бачив, що ці люди живуть в таких же умовах, як і наші прикордонники. Вони харчуються, так можна сказати, з одного котла. Тому утримання одного нелегального емігранта, я думаю, десь прирівнюється до утримання одного прикордонника.
- Хіба що з меншою користю. Якщо Росія не підпише реадмісію, що чекає Україну?
- Це важко навіть уявити. Тому що ми можемо говорити, що Україна не стане відстійником для нелегалів. Але якщо так станеться, що Україна стане кінцевим пунктом для всіх нелегалів, то, фактично, ми перетворимося на відстійник. Ми маємо продовжити переговори з Росією. Це проблема комплексна. Але, на мій погляд, Росія теж зацікавлена, тому що має кордони з країнами-постачальниками нелегалів для Заходу. Причому це країни, державною політикою для яких є стимулювання міграції з цих країн. Тому це буде дуже важко. Але нам треба над цим працювати.
- Як Україна може боротися з нелегальною еміграцією?
- Я би вирішував це питання комплексно. По-перше, почав би зі створення органу державної влади, яке призначене боротися з нелегальною еміграцією. На мій погляд, це може бути самостійний орган, може не самостійний, але цей орган має мати поліцейські функції, оскільки боротьба з нелегалами - це є чисто поліцейська функція. Другий етап - це створення закладів, де б їх можна утримувати. Нам треба створити систему закладів, які мають відповідати стандартам Європейського союзу. Ми не можемо створювати життя людей, що затримали, як нелюдське життя.
- А чи ми вивчаємо європейський досвід?
- Я не маю остаточної інформації, але, на мій погляд, ми тільки на початку. Ми зробили перший хід, нічим не підкріплюючи практично.
- Чи можна вважати, що Євросоюз не дасть кошти для зміцнення кордонів?
- Я читав інтерв’ю посла Євросоюзу в Україні, і він чітко заявив, що такі кошти будуть надані. Причому мова йде про великі суми. Але все рівно основний тягар ляже на Україну.
Останні записи