Цій листівці більше 20 років. Колись, на початку восьмидесятих я випадково знайшов її у книжному магазині, вкладеною в університеський підручник теоретичної фізики. Невідомі автори чи розповсюджувачі листівки безпомилково вгадали як знайти тих, хто їх повністю підтримає – в той час треба було мати неабиякий запал і повагу до рідної мови аби вивчати теоретичну фізику по дуже рідкому тоді (і зараз напевне) україномовному підручнику...
Роки три тому у 66-річної пані Стефанії з’явилася тяга до поезії. Пішли вірші. Про Україну, про рідне село, про родину, про “хлопців-бендеровців”. Не лише спогади про минуле, але і думки про непросте сьогодення...
Cвоїм указом Президент “цієї держави” запропонував нам відновити святкування імперського “Дня Красной арміі”, сором’язливо перейменованого у “день захисника Вітчизни”, зрозуміло, що не нашої.