Оксана Лутчин's blog

Деякі слова і словосполучення з часткою "не" втрачають точність і набувають двозначності. Лексичне багатство української мови дозволяє оминати такі вислови.

Аналізуймо, порівнюймо сполучення слів і вибираймо суто українські вислови, відсіюючи невластиві нашій мові конструкції.

Всім, мабуть, відома пісня “Мамина світлиця” на слова Богдана Стельмаха у виконанні Василя Зінкевича. Вона зачаровує не так мелодією, як словами. Її лексика – самобутня й неповторна. Це прадавні слова, які незаслужено занедбані в період нищення української мови, або класифіковані як діалектні, архаїчні чи розмовні.

Чітка, сконденсована мова – це нагальна потреба часу. Намагаймось висловлюватись коротко, влучно й зрозуміло. Замінюймо багатослівні сполучення одним словом.

Як правильно: сміятися з чогось чи сміятися над чимось? Радіти з чого чи радіти чому?

Як очистити власну мову? Не вживати слів, які у реченні не мають смислового навантаження. До таких слів належать сполучення: в ролі, в якості, з метою, які ми часто вживаємо для зв'язку як прийменник чи сполучник, що, звичайно, є помилкою.

Щоб довести шкідливість користування жаргоном, наведу давню, ще дореволюційну, притчу.

Продовження дослідження О. Братка-Кутинського про глибинний зміст українських слів.

Чим більше ми будемо зміцнювати статус єдиної державної мови - української, тим менше в Україні буде проявів сепаратизму. Таку думку «Погляду» висловив письменник та видавець Віталій Капранов, коментуючи законопроект Сергія Ківалова про офіційний статус російської мови.

Попри те, пригадуються мені слова патріарха Йосифа Сліпого, які чув особисто: " Кожний другий українець – геній, а всі ліниві".