Виникла думка: корабель, на якому плавали Ісус та його школа - це був свого роду НЛО тих часів, адже розкішну яхту для круїзних подорожей могли дозволити собі ой далеко не всі в ті часи?
Про світогляд трипільців говорять їхні міста, кераміка, суспільний устрій, українська мова, українські звичаї, статуї першолюдини (напр. Керносівський ідол), побут, харчування тощо. Бгаґавад-Ґіта та Епос про Гільгамеша – це та частина Трипільської (Гіперборійської) традиції, яка збереглась на цивілізаційній периферії.
Андрій Гарас wrote: Ісус своєю трансформацією показав, що навіть без загрози кризи можна ставати боголюдиною і навчати ставати ельфами. Як йому це вдалося?
Шумерам не потрібна була палінгенезія, тому що не було екзистенційної загрози. Завдання Гільгамеша полягало в тому, щоб зберегти в народній пам'яті згадку про Утнапішті, Великий Потоп, порятунок та вічне життя. Гільгамеш виконав це завдання – ми дізналися про Утнапішті та його історію.
Авторові тексту треба було якось пояснити, чому Гільгамеш здобув квітку вічного життя, але не став безсмертним. Автор сприймав інформацію про "квітку життя" буквально – як повідомлення про "чарівну пігулку". Тобто автор, збираючи до купи давні джерела про Гільгамеша, не дуже розумів, про що він пише.
Андрій Гарас wrote: А що символізує змія, яка з'їла квітку?
Поступово прояснюється реальна політична програма ЗЕ-команди:
1. Вкрасти 5 мільярдів євро.
2. Перевести їх у крипту.
3. Втекти на Захід.
Це теж неймовірна подія! Стільки свідчень про могутність Живого Слова! І майже всі водночас!!! Чим Ти це пояснюєш Ігоре?
Радіймо, Дмитре! Чудово, що Живе Слово вплинуло завдяки Тобі !
Про світогляд трипільців говорять їхні міста, кераміка, суспільний устрій, українська мова, українські звичаї, статуї першолюдини (напр. Керносівський ідол), побут, харчування тощо. Бгаґавад-Ґіта та Епос про Гільгамеша – це та частина Трипільської (Гіперборійської) традиції, яка збереглась на цивілізаційній периферії.
Завдяки татові та мамі, які були триплексами.
Епос про Гільгамеша увійшов до народної культури шумерів, хоча мало хто зрозумів його метафізичне ядро.
Шумерам не потрібна була палінгенезія, тому що не було екзистенційної загрози. Завдання Гільгамеша полягало в тому, щоб зберегти в народній пам'яті згадку про Утнапішті, Великий Потоп, порятунок та вічне життя. Гільгамеш виконав це завдання – ми дізналися про Утнапішті та його історію.
Авторові тексту треба було якось пояснити, чому Гільгамеш здобув квітку вічного життя, але не став безсмертним. Автор сприймав інформацію про "квітку життя" буквально – як повідомлення про "чарівну пігулку". Тобто автор, збираючи до купи давні джерела про Гільгамеша, не дуже розумів, про що він пише.