Українські школярі отримуватимуть після 4-го класу свідоцтво про здобуття початкової освіти
03/07/2019 - 15:03
Українські школярі отримуватимуть після 4-го класу свідоцтво про здобуття початкової освіти
Світ
освітаhttps://www.ar25.org/node/41649
Image
«Ми розпочали реформу Нова українська школа, у вересні 2019 року вже два класи – перший і другий – вчитимуться за новим стандартом, з підготовленими вчителями та у новому освітньому просторі. Ми інвестуємо в обладнання природничо-математичних кабінетів та формуємо мережу опорних шкіл для підготовки до реформи на наступних рівнях освіти. Однак є ціннісні речі, які також потрібно враховувати. Ще з радянських часів ми маємо атестат про повну загальну середню освіту, такого ж зразка документ діє в РФ, але в усіх цивілізованих країнах світу ця практика не поширена. Також документи мають бути доступними. У нас щороку зростає кількість дітей з особливими освітніми потребами у школах. Отримуючи свій документ про освіту, вони мають право розуміти, що там написано. Відтепер така можливість з’явиться», – цитує міністра освіти і науки Лілію Гриневич Ukr. Life.
Постановою вперше передбачено документ єдиного зразка після завершення початкової школи. Поки його не видаватимуть безпосередньо школярам, однак планується, що всі свідоцтва, зокрема про отримання початкової освіти, будуть занесені в єдину державну базу (ЄДЕБО). Це полегшить відновлення документів, а також перехід дітей із закладу в заклад.
Наші інтереси
Реформа освіти триває.
URL до теми
Щось альтернативне, або Освіта як у Великій Британії Кабмін врахував досвід 7 країн і нарешті вирішив, як навчатимуться "першачки"Закон "Про освіту" вже діє: для досягнення успіху в Україні треба вільно володі…Гриневич розчарована реакцією Угорщини на український закон про освітуРеформа освіти: Що реально зміниться для дітей, батьків та вчителівОстанні записи
Опубліковано
Ігор Каганець
7 March, 2019 - 20:39
Багатьом дітям досить початкової шкільної освіти. Далі треба шукати те, до чого прагне душа. Багато корисного можна взяти в британській системі освіти.
Див. про це: Тотальна Освіта
Опубліковано
Віталій Остапенко
7 March, 2019 - 20:42
Працюючи у звичайній сільській середній школі, я, скажемо так, на практиці бачу, що відувається з цією реформою. Поділивши вплив на дітей та підлітків на 3 частини (школа, батьки та оточення (інтернет, телебачення), держава), мушу сказати, що на школу держава поклала 100% відповідальність за цей вплив, хоча школа може відповідати лише (і то частково) за той час, поки діти та підлітки знаходяться у школі. Як пояснити дітям, що треба вчитися, якщо фактично держава не зацікавлена в розумних дітях? Адже це загроза для теперішньої "еліти". При всьому поганому,що відбувалося в СССР, партія (у своєму руслі) дбала про дітей: жовтенята, піонери, комсомольці, і, як результат - готові комуністи. Зараз хіба що євреї в Україні вчать своїх дітей в ульпанах та націоналістичні організації проводять всілякі табори та вишколи для молоді. Яке може бути виховання, якщо у вчителя забрали всі методи впливу на дітей? На мій погляд,ця реформа освіти - троянський кінь в яскравій та привабливій обгортці, танці під дудку європейського толерастизму. І останнє - боляче відчувавати себе гвинтиком у системі освіти, яка готує біомасу (на відміну від освіти, яка готує наглядачів над біомасою)
Опубліковано
Володимир Федько
8 March, 2019 - 12:46
Суцільний негатив, друже, і некоректні узагальнення!
Почну з того, що "пояснити дітям, що треба вчитися" повинні батьки, оскільки вони і тільки вони виховують дитину до школи! Моя мама була вчителькою мови і літератури, потім - завучем школи. Вона не пояснювала мені, що треба вчитися. Вона просто навчила мене читати і писати ще у 5-річному віці. І коли я у 7 років пішов до школи, то вільно розмовляв, читав і писав двома мовами, українською і російською; вмів рахувати до 1000; знав таблицю множення та вмів складати, віднімати, ділити і множити.
Наступне. НЕ можна ототожнювати державу з окремими чиновниками, які в даний момент займають керівні посади. Чиновники прийшли і підуть, а держава існувала і буде існувати! Так звана "теперішня еліта" вимре, як вимерла майже вся попередня партійно-господарська "еліта" СРСР. І те, що сьогодні ми спостерігаємо рецидиви минулого. то це прояви холопської (рабської) психології населення. Святкування 8 березня сьогодні - то яскравий приклад залишків рабства у свідомості! За 27 років незалежності ні націоналісти, ні просто нормальні громадяни, так і не спромоглися подарувати жінкам свято.
Я вже років 20 не вітаю знайомих з "23 фєвраля" і "8 Марта", і дружину відучив від цього. Квіти дружині я дарую просто так, а не до офіційних свят.
Відносно засобів впливу...
Коли я вчився у школі, то "засобами впливу" були:
а) авторитет вчителя - у викладачів, які цікаво і змістовно вели свій предмет, на уроках панувала тиша. Всі слухали... і навіть після дзвінка на перерву ми продовжували слухати вчителя.
б) адміністративні:
- встань за партою і стій до кінця уроку;
- стань у куток;
- стань у куток носом до стіни;
- вийди за двері;
- іди до директора і розкажи, за що я тебе вигнав з уроку;
- завтра прийди до школи з батьками;
- виклик на педраду;
- виклик на педраду з батьками;
- виключення з школи на 1 день;
- виключення з школи на тиждень.
+ записи в щоденник всіх провинностей і щотижневе виставляння оцінки по поведінці за п'ятибальною шкалою!
Наш вчитель географії ходив з дерев'яною лінійкою, і досить часто порушник отримував цією лінійкою по спині. Це було заборонено, але ніхто ніколи не скаржився завучу чи директору.
Вчитель повинен бути взірцем для учнів!
Не система готує біомасу, а бездарні вчителі, які тупо відробляють свої години!
І останнє... Я знаю про шкільне життя і з власного досвіду (я не був пай-хлопчиком і мій щоденник ряснів записами на кшалт "Слухав неуважно", "крутився на уроці", "змайстрував голуба і запустив під час уроку"...; стояв за партою і в кутку (носом в стінку також), виганявся за двері...); знаю з розповідей мами про педради, з яких вона приходила пізно ввечері; знаю і за ті часи, коли моя донька вчилася в школі, ліцеї, університеті.
Дуже багато про навчання я дізнався за роки, коли фотографував у Київському державному хореографічному училищі (1975 - 1986), бо постійно ходив на заняття і на репетиції.
Загальна освітня і культурна деградація населення вплинула і на інтелектуальний рівень вчителів. Більшість з них стали заробітчанами від освіти. Ну, а про стан моралі - окрема розмова.
В роки "брєжнєвщини" розквітли різного роду побори з батьків, особливо з тих, чиї діти вчилися погано. Збирання грошей "на подарунок до дня народження", "на проведення свята", "на ремонт школи", "на допомогу "дітям В'тнаму"; пляшка коньяку чи банка розчинної кави класному керівнику - це було звичайним і буденним явищем!
Опубліковано
Олена Каганець
8 March, 2019 - 22:09
Пане Володимире, що Ти порівнюєш??? Коли Твоя мама працювала в школі? Коли Ти вчився? Зараз діти в школу не хочуть йти, вони ненавидять школу! Я більше 10 років займаюсь репетиторством з дітьми. Всі діти, з якими я займалася і займаюся, ненавидять школу, не хочуть туди ходити. Батьки наймають дітям репетиторів, щоб їх дітей НАВЧИЛИ. Навіщо тоді школа у такому вигляді, як зараз? Значить щось не так. Я, наприклад, любила ходити в школу.
Опубліковано
Володимир Федько
9 March, 2019 - 21:11
Пані Олено (підкреслюю, що форму звернення вибрала ти!)...
Я можу засвідчити під присягою, що справа не школі, і навіть не в педагогах. А в загальному отупінні населення!
Так!
Батьки переклали свої обов'язки виховання на школу, а самі деградували в основній своїй масі! Ще під час так званого "застою", "брєжнєвщини"... Так звана "пєрєстройка" завершила процесс. З результатами ми маємо справу сьогодні!
На мій погляд, "КОЖНОМУ - СВОЄ"!
Якщо діти не хочуть вчитися, то хай працюють ассенізаторами! Це також потрібна професія для суспільства!
Жорстко! НІ! Справедливо!
Я бачив дітей, що бажали стати артистами і поступили в хореографічне училище... протягом 11 років (1975 - 1986). І спілкувався з ними протягом навчання та роботи в театрі. З багатьма з них я зберіг знайомство і дружбу до цього часу, хоча вони давно не танцюють, оскільки зараз їм вже за 60! (Народжені у 1955-56 рр.)
Спеціально зроблю блог про них із своїх фотографій!
ВИ знищуєте школу критичними постами, а чи здатні ВИ запропонувати щось альтернативне!? Запропонуйте!
Опубліковано
Олена Каганець
10 March, 2019 - 14:17
Пропозиція вже була вище - приватна школа. Як в Англії. Але в Україні всі приватні школи підпорядковуються Міносвіти, яке нав'язує свою програму освіти. Міносвіти не дозволить самостійності приватних шкіл, як в Англії.
І я не знищую школу. Я пішла з цієї школи, бо не могла працювати в ТІЙ системі, в якій вона була і досі залишається. В школах залишаються працювати у переважній більшості старі кадри. Молоді приходять і уходять. Вчителі здебільшого не люблять своєї роботи, вони просто відпрацьовують години, за які велика конкуренція в школі, бо це твій заробіток. Я знаю, про що кажу, бо чула розмови шкільних вчителів в "неформальній обстановці".
Опубліковано
Володимир Федько
10 March, 2019 - 22:38
Пані Олено, вибач, але порівнювати Україну і Англію просто некоректно!
[quoteПропозиція вже була вище - приватна школа. Як в Англії.][/quote]
Опубліковано
Володимир Федько
10 March, 2019 - 10:12
Мені цікаво було б почути ЗА ЩО ДІТИ НЕНАВИДЯТЬ ШКОЛУ?
І скільки таких дітей?
Опубліковано
Арій
10 March, 2019 - 17:46
До речі. Як на думку чоловіка, який був хлопцем, що крутився на уроці, спрямувати в конструктивне русло енергію хлопців, що крутяться на уроці?
Опубліковано
Володимир Федько
10 March, 2019 - 22:46
Вчителі були різні. Одні вели уроки так, що ми сиділи. як заворожені і дзвінок на перерву не рушив нас з місця. Тільки коли вчитель говорив, що МИ ПОВИННІ ІТИ НА ПЕРЕРВУ! - ми нехотя розходилися. Але ми знайшли форму продовження цікавих уроків - почали організовувати гуртки по інтересам і продовжували спілкуватися з учителем після уроків. Це були вчителі історії, хімії, фізики, біології, природознавства. А були вчителі, які сухо відчитували матеріал. Слухати було нудно, тому і крутилися.
Справа ще в тому, що престиж учителя сильно впав за радянські часи. В школи прийшли вчителі за дипломом, а не за покликанням. Але це тема великої розмови.
Опубліковано
Олена Каганець
8 March, 2019 - 22:02
Повністю з Вами погоджуюся, сВіт Розумний! Я також працювала вчителькою в школі, але вчасно пішла звідти ще в 2000-ному. Наша директриса із палкої комуністки стала щирою патріоткою України, кадри в школах здебільшого просто перефарбувалися. Моя подруга, яка працює вчителькою молодших класів вже більше 25 років і яка знає про цю реформу з власного досвіду, каже, що змінили форму, а не суть. Школам не дають самостійності, на мою думку. Вчителів як втискали, так і далі втискають в рамки (навчальні плани і т.д. і т.п.), а тепер і в "європейські стандарти".
Опубліковано
Арій
10 March, 2019 - 17:48
Власне реформи і є зміною форми за означенням. Бо зміна суті має якось інакше називатись.
Опубліковано
Володимир Федько
8 March, 2019 - 12:12
Якщо перекласти цей вираз міністра освіти на звичайну мову, то: "у нас щороку зростає кількість дітей, чиї розумові здатності не можуть осягнути шкільну програму у повному обсязі"".
Опубліковано
Ігор Каганець
8 March, 2019 - 12:18
Масова освіта залишається індустріальною, тобто спрямованою на виховання живої гайки в механізмі великого соціального конвеєра. Виходом з глухого кута на цьому етапі є домашня освіта і приватні школи.
Опубліковано
Володимир Федько
8 March, 2019 - 13:12
Це ще гірше! Чому можуть навчити своїх дітей 95% населення, яке саме нездатно думати і правильно жити!?
Опубліковано
Арій
10 March, 2019 - 17:50
5% спасеться. Цього достатньо, щоб відтворити біологічний вид.
Опубліковано
Володимир Федько
10 March, 2019 - 22:48
Щоб відтворити біологічний вид розум не потрібний. Потрібна сексуальна активність.
Опубліковано
Володимир Федько
8 March, 2019 - 13:10
У мого приятеля онук вчиться в "Кадетському корпусі". Курсанти не граються на уроках в ігри на смартфонах, бо за заведеним порядком, вони вранці здають смартфони/телефони класному керівнику (вимикаються і складаються в спеціальний ящик), а ввечері їх отримують.
Опубліковано
Володимир Федько
8 March, 2019 - 15:48
На мій погляд, дуже цікава розробка!
"Веселкова Школа - це детально розроблений проект початкової школи з комплектом виданих та перевиданих підручників, включаючи дошкільну підготовку, «райдужними» контрольними до кожного уроку і можливістю он-лайн навчання, в тому числі для малюків від 4 років. Система була відзначена дипломами на всеукраїнських конкурсах, як кращий проект школи майбутнього. Не вимагає спеціальної підготовки педагогів і матеріальних вкладень".
https://www.ar25.org/node/41513
Опубліковано
Віталій Остапенко
8 March, 2019 - 19:17
Щодо вчителів. Частково згоден з коментаторами цієї статті. Хто живе в селі, той знає,як важко там знайти роботу,особливо інтелігентній, освіченій людині. І якщо в місті вчитель може поміняти школу,в селі це дуже проблематично. Десь прочитав,що вчитель раніше мав монополію на знання,з появою інтернету ця монополія зникла. Зараз вчителів посилають на різноманітні курси. Але немає розуміння того, що вчителі вже вичерпали свій ресурс і треба щось робити саме з дітьми. І не треба мене звинувачувати в негативізмі. Це реалізм,а не ті бравурні промови чиновників з міносвіти, які (можливо) і не відвідували сільських шкіл і не знають (або не хочуть знати) реальної ситуації в освіті. Коли я жив у Києві, певний час працював у компанії з продажу обладання для ВРХ (великої ргатої худоби). Так це обладнання зчитувало дані про кожну корову чи теля і видавало відповідний обєм корму. Другими словами - кожній тварині своє! А вчитель змушений всьому класу давати один і той самий матеріал! А якщо робити диференціацію - не вистачить ні часу,ні нервів, ні оперативної памяті...
Опубліковано
Володимир Федько
8 March, 2019 - 21:11
А що робити з дітьми!?
Якщо дитина не хоче вчитися, то проблема її і її батьків!
До речі, раніше була двоступенева шкільна освіта: неповна середня (7 класів) і середня (10 класів). Потім з суто пропагандистських мотивів партія висунула і узаконила гасло про "загальну середню освіту".
А чи дозволяє інтелектуальний рівень поголовно всього населення осягнути середню освіту!? Дуже сумніваюся!
Опубліковано
Олена Каганець
8 March, 2019 - 22:30
"А вчитель змушений всьому класу давати один і той самий матеріал!"
Так отож! 16 дітей в групі (англійська мова) не можуть по тому самому підручнику займатися! Коли я вчителювала, то навіть підручників не було. Але це стосується англійської. Зараз купа різних підручників - вчителю треба тільки зробити правильний вибір.
Опубліковано
Володимир Федько
11 March, 2019 - 09:40
Слід розуміти одну просту річ: люди нерівні від природи, але рівноцінні в соціальному плані!
Одні досягають вершин науки і творчості, інші все життя миють посуд і копають ями.
Кожному - своє!
На кого повинен бути орієнтований шкільний підручник?
- На самого розвиненого школяра?
- На самого слабого школяра?
НІ!
- На школяра з середніми даними.
Опубліковано
Віталій Остапенко
8 March, 2019 - 21:40
Друже Володимире - в цьому і є проблема! Таких дітей треба відділяти від тих, хто більш - менш вчиться. Але ж яке виття піднімуть батьки таких дітей! Треба брати приклад зі свідків Єгови - як тільки якийсь адепт починає сумніватися у віровченні СІ, а тим більше - починає баламутити паству - його тут же "позбавляють спілкування". Дуже дієвий захід-завдяки йому СІ тримаються вже більше сотні років. Але міносвіти на таке не піде. Дитиноцентризм - що поробиш...
Опубліковано
Володимир Федько
9 March, 2019 - 06:29
Для таких дітей завжди існував дівий захід: залишити на повторний курс, тобто на другий рік навчання по тій же програмі класу.
У класі, де навчалася моя донька був хлопчик, який умудрився залишитися на другий рік в першому класі.
Опубліковано
Володимир Федько
9 March, 2019 - 21:18
Мені цікаво... Двоє професійних вчителів критикують сучасну українську школу. А чи знайомі вони з шкільною освітою західних країн!? Якщо знайомі, то чому б не порівняти прогресивні системи навчання. наприклад, в США чи Великобританії з українською!
Опубліковано
Володимир Федько
10 March, 2019 - 11:43
Ще раз про школу…
Вчора мав довгу розмову з донькою по «скайпу»… Розпитував її про навчання дітей та проблеми, які виникали з школою.
У нас звичайна сім’я. Дружина за фахом економіст. Працювала в державних установах, і у великій приватній фірмі. Зараз на пенсії.
Донька народилася у 1975-му. Закінчила школу під час «перебудови». Піонеркою була, в комсомол не вступила. Проблем зі школою у нас не було, вчилася донька без трійок. Багато читала, регулярно ходила з нами в театр, на концерти. Ми разом були на концерті Віктора Цоя і групи «Машина часу» («Машина времени» / рос.). Вдома у неї був магнітофон, програвач і пару метрів платівок на полицях у шафі (від оперної і балетної класики та органної музики до сучасного року). Я часто приносив додому (щоб донька подивилася) книжки про художників, які брав у своїх знайомих. Водив її з собою на репетиції в хореографічне училище і в театр за куліси. (Була мрія, щоб донька стала балериною. Але артистична кар'єра її не приваблювала).
З першого разу донька в університет не поступила – не вистачило 1 балу. Через рік поступила в Київський політехнічний інститут. Під час навчання почала зустрічатися з хлопцем… і вийшла заміж. Він її одноліток і теж навчався в КПІ. Закінчувала інститут донька вже будучи вагітною.
20 років тому назад вони поїхати працювати в Охтирку. Планувалося, що на два-три роки, але вони там прижилися, спільними коштами сімей купили велику квартиру, живуть там і досі.
У доньки шестеро дітей. П’ять своїх і ще вони усиновили хлопчика з дитячого будинку.
Всі діти навчалися і навчаються в одній і тій же охтирській середній школі.
Є. – виповнилося 23 роки. В загальноосвітній школі вчилася добре; паралельно вчилася в музичній школі по класу скрипки. Після школи поступила в інститут в Києві, який успішно і закінчила. Під час навчання жила у сватів (вони мешкають удвох в трикімнатній квартирі). З минулого літа Є. працює у приватній фірмі. Живе самостійно (наймають квартиру разом із співробітницею).
В. – виповнився 21 з половиною роки. В загальноосвітній школі вчився добре. Поступив в інститут в Києві, де зараз і навчається. Живе у сватів.
Л. – в жовтні виповниться 17 років. В загальноосвітній школі вчилася добре. В минулому році, після закінчення школи, поступила в інститут у Полтаві на факультет англійської філології. Живе в гуртожитку. Разом з подругами організувала драматичний гурток, ставлять п'єси і грають в них. Крім того, вільний час проводить в музеях, на природі, на дискотеці.
О. і С. вчаться в школі, займаються у спортивних секціях. С. багато малює і мріє стати художником.
Л. – наймолодша – вчиться у другому класі. Крім навчання ходить на заняття танцями.
Вдома два комп’ютери і доступ до інтернету під контролем батьків.
Діти практично володіють трьома мовами: українською, російською і англійською.
Старші діти (Є., В. і Л.) ніколи не курили і не вживали спиртного. Менші також :-)
Помірно релігійні.
МИ (я з дружиною і свати) фактично не можемо брати участь у вихованні онуків, бо бачимо їх періодично (коли вони приїжджають в Київ, або коли ми їздимо в Охтирку). Спілкуємося з ними по «скапу», «вайберу» і «телеграмм». У всіх дітей є бюджетні смартфони. У старших – планшети.
З проблем, які пов’язані з школою, донька назвала великі витрати на одежу та канцелярські аксесуари.
P.S.
В сімейних планах - всі діти повинні отримати вищу освіту!
Опубліковано
Ігор Каганець
10 March, 2019 - 12:35
Я закінчив школу з золотою медаллю і твердим переконанням, що це тюрма.
Єдині позитивні спогади - це математичний гурток, який вів з власної ініціативи молодий вчитель математики, і уроки фізкультури, тому що нам просто давали м’яча і відпускали грати в футбол.
Опубліковано
Володимир Федько
10 March, 2019 - 22:53
У мене в школі була тільки одна проблема - мама завуч школи! Тому всі розборки між вчителями і мамою боком вилазили мені. Тому у 5-й клас я перейшов в іншу школу. Директори обох шкіл чітко розуміли суть справи, тому мій перехід був сприйнятий і узаконений цілком спокійно.
Опубліковано
Володимир Федько
10 March, 2019 - 23:10
Щодо "особливих" дітей...
На мій погляд, треба відкинути так звану "політкоректність" і називати речі своїми іменами. Є певний контингент дітей, яких можна назвати "проблемними". Це діти, які за своїми розумовими здібностями нездатні усвоїти програму певного класу нарівні з основною масою школярів класу. В мій час таких залишали на повторний курс ("второрічники").
Сьогодні таких "проблемних" дітей стало більше! Щодо причин цього - тема окремої і великої статті.
Мені така проблема знайома не з чуток, а від дружини. Декілька років тому назад вона підробляла гувернанткою. Хлопчик вчився у другому класі. Батьки: мати - продавець в аптеці; батько - працював у якійсь фірмі, що завідує білбордами.
В обов'язки дружини входило забрати хлопчика з школи, привести додому, нагодувати, приготувати з ним уроки, погуляти.
Хлопчик явний дебіл. Він дуже погано вів себе в школі. Вдома він тупо відмовлявся готувати уроки: "Я не хочу читати!" "Я не хочу писати!" і т.д. Єдине, чим він бажав займатися - гратися на планшеті! До моєї дружини у нього було декілька репетиторів... І всі вони кидали роботу, не витримуючи. Дружина возилася з ним місяців п'ять, але коли він псіхонувши кинув їй в голову плпншет, я категорично настояв на тому, щоб вони покинула роботу з цим хлопцем. Подруга підкинула дружини ще такого ж "пацієнта". Він був смиренний, але такий же тупий.
Так от... Працюючи гувернантукою, дружина познайомилася з такими ж арбайтерами, як сама. І всі відзначали, що діти з якими вони працюють гувенантками, у розумовому сенсі мають відхилення!
Опубліковано
Ігор Каганець
10 March, 2019 - 23:11
Завдяки палкій дискусії маємо гарне продовження теми:
Щось альтернативне, або Освіта як у Великій Британії
Опубліковано
Володимир Федько
11 March, 2019 - 09:32
Прикладом справжнього вчителя можна вважали Леопольда Петча, вчителя історії, про якого тепло згадує Гітлер:
«Для моєї особистої долі і всього мого подальшого життя зіграло, можливо, вирішальну роль та обставина, що щастя послало мені такого викладача історії... Я і тепер зі зворушливим почуттям згадую цього сивого вчителя, який своєю гарячою промовою частенько змушував нас забувати даний час і жити в чудовому світі великих подій минулого... Проти свого власного бажання він вже тоді зробив мене молодим революціонером».
«Вивчати історію – значить шукати і знаходити сили, які є дійсними причинами, явно видимих результатів, які ми називаємо історичними подіями... І те, що мій учитель історії добре знав, як зробити цей підхід основним в процесі викладу матеріалу і перевірки знань, можливо, визначило все моє майбутнє життя. Цим учителем був Леопольд Петч з реального училища в Лінці. Він ідеально втілював в собі якості, необхідні для вчителя історії, в згаданому вище сенсі. Літній пан з твердим характером, але добрим серцем, він був прекрасним оповідачем і заражав нас своїм ентузіазмом».
***
Хочу додати, що у нас теж був гарний учитель історії, якого ми дуже поважали і любили, і на уроках якого стояла тиша. Він теж багато розповідав нам про стародавні Рим і Грецію... І моєю улюбленою книгою була "Що розповідають древні греки про своїх богів і герої".
Опубліковано
Віталій Остапенко
11 March, 2019 - 11:20
Я знаю лише три народи, які серйозно ставляться до виховання своїх дітей - японці, євреї, цигани
Опубліковано
Володимир Федько
11 March, 2019 - 14:19
Я хотів би ще наголосоти на важливому аспекті. У нас багато негараздів, які накопичилися за десятки років! Але чи реально в умовах війни, яка не закінчиться ні в цьому році, ні в наступному..., одразу провести всі реформи: армії, медицини, освіти, пенсійну... тощо?
НЕРЕАЛЬНО!
То не треба ставати на шлях всепропальщиків і зрадофілів, узагальнювати окремі недоліки і ганьбити нашу державу і владу. МИ повинні будувати Державу. А для цього треба думати і працювати, висувати креативні ідеї, створювати стартапи... і знову ж думати і працювати.
Злоба і ненависть знищують не того, проти кого вона направлена, а того, хто їх культивує у собі!