Сон у Луцьку тієї ночі був коротким, тривожним, або й зовсім відсутнім. З 10-ї вечора 8 липня до п’ятої ранку наступного дня над Україною точилася одна з найбільш масованих повітряних атак за всю повномасштабну війну. 741 повітряна ціль — дрони-камікадзе, ракети, включно з крилатими й аеробалістичними — рвали повітря, ламаючи спокій мирних міст. Але головна вага удару припала саме на Луцьк. Чому саме він? Який був масштаб? Чи була Україна готова? І що буде далі, коли цифри вже лякають самі собою? Цей текст — не просто розповідь про одну ніч, а спроба осмислити нову фазу війни. Дронову. Швидку. Масштабовану. Стратегічну.