У перші роки Незалежності ми заспокоювали себе тим, що ніхто на нас не буде нападати, бо ми такі бідні, що нікому не потрібні. (У середині 90-х побутувала приказка, яка начебто стосувалася радянських часів: “Краще б нас завоювали!”) Дехто з новонароджених демократів навіть рекомендував у зв’язку з цим зменшити українську армію до 20 тисяч вояків (тобто не більше, як стрілецька дивізія, “плюс” літаки, кораблі, штаби тощо).