Як добре відірватись від землі,
У вільному польоті скинути кайдани,
І розчавити голову змії,
Що всього мене з колиски обвивала..
* * * * * * *
Колись Душею вільною я був,
І міг літати вище Неба,
Не було в мене совісті й страху,
Коли хотілось Сонце обійняти..
Коментарі
Гарно!
Продовження витає в просторі над вашою головою!
Творіть далі, пане Світе!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую пане Арсене..Продовження чи щось інше,якось приходить завжди у той момент,коли немає на чому і немає чим записати..Ось і приходиться в телефоні набирати,потім переписую на папір..
Вірю в те, що розумію.
Часто і в мене так само виходить. Це доказ того, що натхнення не з'являється "на замовлення", тому до його приходу варто бути готовим завжди. Цьому стає (іноді ;) ) у пригоді диктофон.
А у Вас на телефоні, напевне, є диктофон! Наговорюйте як є. А аудіозапис потім можна відредагувати і з запису легше переписувати на папір.
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)