Земля і Атлантида - 100 тисяч років до н. е. (Е. Кейсі-1 част.)

Розглянемо, наприклад, такі витяги з «читань» медіума Едгара Кейсі, проголошені майже сто років тому:

«Земля була заселена тваринами задовго до того, як на ній з'явилася людина» (364-6).

«... На землі, відомої тепер як штати Юта і Невада, коли перші люди розділилися на групи за ознаками сімейної спорідненості ... Це була високорозвинена сутність (the entity), яка надала велику допомогу людям, що заселили пізніше цю територію; в руїнах курганів і печер в північно-західній частині штату Н'ю-Мексико можна виявити малюнки, зроблені цією сутністю тоді, близько 10 мільйонів років тому »(2665-2, 17 липня 1925 року).
 В іншому «читанні» згадувалося про реінкарнацію на території, яка тепер входить до складу Єгипту, хоча при цьому зазначалося, що материки Землі тоді сильно відрізнялися від теперішніх.
«Щоб повідомляючі нами факти були зрозумілі сучасній людині, необхідно враховувати стан поверхні і умови проживання людей на земному плані в ту епоху, бо за час існування людини на Землі відбулося багато змін. Протягом цього періоду зникали, з'являлися і знову зникали безліч ділянок суші. Території, відомі тепер як Сахара, Тибет, Монголія, Кавказ і Норвегія, тоді тільки виникали на просторах майбутньої Азії і Європи; території Південних Кордил'єр і Перу з'являлися в південній півкулі, а сучасних штатів Юта, Аризона і Мексики - у північному.
 Людина жила тоді в Сахарі і в верхів'ях Нілу; ріки басейну Нілу текли не так на північ, а впадали в нинішній Атлантичний океан; ріки тибетського і кавказького регіонів впадали в Північне море, а річки Монголії - в Тихий океан … Чисельність людських душ на земному плані становила в той час 133 мільйони.
 Нас відділяє від тієї епохи 10,5 мільйона років. Людина як господар земного плану з'явилася тоді в п'яти місцях одночасно - подібно до того, як існують п'ять органів почуттів, п'ять рівнів розуму, п'ять сфер, п'ять рівнів розвитку, п'ять рас »(5748-1, 28 травня 1925 року).

 Наведемо витяги з загальних «читань» 1932 року:
«Континент Атлантида розташовувався між Мексиканською затокою, з одного боку, і Середземним морем - з іншого. Сліди цієї зниклої цивілізації слід шукати в Піренеях, Марокко, Британському Гондурасі, на півострові Юкатан і в Америці. Деякі виглядаючі зараз над водою ділянки суші, в тому числі, сучасні острова Британської Вест-Індії і Багамські острови, були колись частинами цього великого континенту. Якби в цих місцях, особливо на островах Бимині і поблизу від них в районі течії Гольфстрім, проводилися геологічні дослідження, сліди ці були б уже виявлені »(364-3).

Згідно «читань», колишній материк або (пізніше) острови Атлантиди розташовувалися посеред Атлантичного океану; про це ж пише і Платон. У «читаннях» вказуються території, куди мігрували атланти, а також місця, де в даний час можна шукати сліди цієї давно зниклої цивілізації.
У більш пізніх «читаннях» у відповідях на питання про Атлантиду міститься додаткова інформація щодо поверхні Землі в ті давні часи.
Питання 6. «Опишіть поверхню Землі в період виникнення п'яти '' проявів ''» (мова йде, мабуть, про вже згадувану одночасну появу людини в п'яти місцях на Землі. - Примітка перекладача.).

 Відповідь 6. «Про це вже говорилося. Початок був покладений, як відомо, на землях Кавказу і Карпат і в саду Едему чи на тій землі, більша частина якої зараз лежить в пустелі, в гірській і горбистій місцевості. Крайні північні ділянки суші були тоді південними, тобто полярні області перебували переважно в тропіках і субтропіках; тому описати зміни земної поверхні дуже складно. Річка Ніл впадала в Атлантичний океан. Територія сучасної пустелі Сахара була дуже родючою і населеною. Центральна область сучасної Північної Америки, або басейн річки Міссісіпі, була тоді вся покрита океаном; існувало лише плато, ділянки якого входять тепер до складу земель штатів Невада, Юта і Аризона і становлять велику частину території, відомої нині як Сполучені Штати Америки.
Території уздовж атлантичного узбережжя (США) тоді являли собою прибережні низовини Атлантиди. Тихоокеанське узбережжя Південної Америки в районі гірської системи Анд було в той час крайнім заходом Лемурії. Уральські гори і їх північні області входили в тропічну зону. Пустеля на території Монголії була родючою землею.

Все це може дати вам деяке уявлення, в якому стані перебувала в той час Земля! Океани розташовувалися зовсім по-іншому і називалися інакше. Звідки ж вони отримали свої назви? І які легенди пов'язані з їх іменами? … Погіршення умов існування, викликані руйнуваннями атлантичного континенту і зміщенням ділянок суші на південь в зв'язку зі зміною нахилу земної осі, змусили білі і жовті раси мігрувати в основному на території Єгипту, Індії, Персії та Аравійського півострова »(364-13; 1932).
Щойно цитоване «читання», як і одне з попередніх, посилається на п'ять проявів (five projections) і це, мабуть, означає, що людина з'явилася на Землі в п'яти місцях одночасно. Видається зв'язок цих «п'яти проявів» з п'ятьма расами - білої, чорної, червоної, коричневої і жовтої. У «читаннях» навіть прямо сказано, що п'ять проявів виникли в один і той же час і розвинулися в згадані п'ять рас, хоча про тривалість їх розвитку нічого не говориться.
 Питання 5: «Чи з'явилися творіння, які стали п'ятьма расами в один і той же час?»
 Відповідь 5: «Вони з'явилися відразу» (364-13).

 Тридцять один рік після того, як були вимовлені ці слова «читань», в «Evening Bulletin of Philadelphia» 2 травня 1963 року було опубліковано статтю, де йшлося про відставку доктора Карлтона С. Куна, професора антропології і провідного спеціаліста з етнології в музеї при Пенсильванському університеті. У статті описується фурор, який справила в наукових колах публікація в 1962 році книги проф. Куна «Походження рас», де висувалася теорія про п'ять окремих рас. У статті стверджувалося, що, на думку д-ра Куна, «людство розділилося на п'ять рас або підвидів півмільйона років тому і, можливо, ще раніше; далі ці п'ять рас розвивалися майже незалежно один від одного.
Homo erectus перетворився на Homo sapiens, як він вважає, не один, а п'ять разів, у міру того, як кожен з підвидів пройшов критичний поріг розвитку інтелекту. На його думку, можливо, був інтервал близько 200 тисяч років між часом появи першого розумного і п'ятого розумного підвиду ».

 Відповідь на ще одне питання про згадані «п'яти проявах» може стати приводом до серйозних філософських роздумів.
 Питання 4: «Чому число п'ять було вибрано для проявів саме п'яти рас?»
 Відповідь 4: «Це число, як ми знаходимо, являє людину в її фізичній формі і атрибути становлення її свідомості від основної або духовної, до фізичної. Те ж можна сказати і щодо її почуттів: відчуття різних сил викликає в ній активність в сфері свого існування »(364-13).
 Наскільки я розумію, тут мається на увазі п'ять фізичних почуттів - зір, дотик, слух, нюх і смак. Мабуть, духовні сутності проявляли себе в матерії, щоб набути досвіду цих специфічних почуттів або відчуттів, властивих фізичному тілу.
 У «читаннях» Едгара Кейсі, безсумнівно, мова йде про духовне творіння і подальшому сходженні духовних сутностей або душ на план земної матерії.

 Наступні витяги з «читань», на жаль, конкретні дати в них відсутні, ймовірно, мова йде про віддалену геологічну еру. Ці витяги наводяться для того, щоб показати, що Атлантида, згідно «читань» Едгара Кейсі, була одним з місць, де вперше на Землі з'явилася людина в матеріальній формі.
           «У період часу, близько 100 або 98 тисяч років до приходу Рами в Індію, на землі Атлантиди жив деякий Амейліус, який вперше зазначив поділ істот, що населяють цю частину земної кулі, на чоловічі і жіночі індивідуальні особини. Їх фізичні тіла мали природу мислеформ: ці істоти могли випускати їх (мислеформи) в бажаному напрямку, в якому відповідно до форми думки поступово розвивалася фізична форма (цей процес чимось нагадує поведінку амеби в стоячій воді затоки). (Амеба при русі випускає з себе схожі на лапки відростки-обманоніжки і таким чином плавно пересувається. - Прим. пер.) Якщо побудовані таким методом форми задовільняли бажання їх будівельника, вони ущільнювалися відповідно до існуючих тоді матеріальних умов, поступово наближаючись до нинішніх форм людського тіла.
               Колір цих форм набував забарвлення навколишнього середовища, подібно до того, як зараз це робить хамелеон. Так утворилася червона за кольором форма, відома пізніше як червона раса. Потім ця раса під дією всіх сил, проявлених в навколишньому середовищі, пройшла ті періоди розвитку, через які безпосередньо за нею пройшли жовта, чорна і біла раси в інших частинах світу. У цьому ж регіоні (на атлантичному континенті. - Прим. пер.) при сприятливих умовах навколишнього середовища розвиток раси відбувався набагато швидше. Хоча свідоцтва загибелі атлантичної цивілізації не можна назвати абсолютно доведеними, їх все ще можна знайти в деяких горах. Крім цього, атланти вплинули на життя тих людей, на чиї землі вони мігрували. І навіть у наш час цей вплив продовжує поширюватися не тільки на окремих особистостей, а й на групи людей і нації: він проявляється або безпосередньо через втілення, або через ментальний вплив на думки окремих людей »(364-3)

 За словами Едгара Кейсі, червона раса розвивалася в Атлантиді, причому розвиток її йшов пришвидшеними темпами. Хоча попередня цитата взята із загальних «читань» по Атлантиді, в індивідуальних «читаннях» теж є посилання на інкарнації в ті далекі часи; і в них також міститься інформація, згадана в загальних «читаннях».
Так, описується одна людина, яка жила «на землі атлантів в доадамові часи, і він був одним з тих, чиї фізичні тіла були ущільненими думкоформами. В цій сутності дві статі об'єднувалися в одному тілі, і він був прекрасним музикантом в грі на сопілці »(5056-1; травень 1944 р.)

 Зверніть увагу на дати наступних цитат: ви бачите, як індивідуальні «читання життя», дані в 1944 році з інтервалом в один місяць, підтверджують і розвивають концепцію, висунуту дванадцять років тому.
 «... На землі атлантів, коли відбувся поділ тіл на чоловічі і жіночі» (2121-2; лютий 1932 г.).
 «... На землі атлантів, коли відбувся перший поділ статі; (Ця душа) жила серед перших нащадків після такого поділу, була першою з дочок правителя того часу »(2753; липень 1944 г.).
 «... На землі атлантів до Адама ... (ця душа) була табельщиком для тих, кого називали речами, слугами або рабами ... вона відчувала необхідність у змінах або реформі, щоб кожна людина мала право вибору або свободу ... бажала поліпшити становище рабів ... волала про допомогу правиці Божій, щоб винищити зло, яке Сатана приніс на Землю »(5249-1; червень 1944 р.).

  Атлантида в ті давні часи зовсім не була райською обителлю. Вже існувало розходження в свідомості серед тих істот, які наділили себе в фізичні тіла. Ці душі або духовні сутності, що очевидно з наступних «читань», почали втілюватися в матерію спочатку як мислеформи, а потім, ймовірно, заради власної розваги та задоволення, - і в більш щільні оболонки (10).
 «... На землі атлантів в ті часи, коли з'явилися душі в матеріальних оболонках, і багато потурали своїм бажанням втілити себе в фізичні тіла» (618-3, 6 березня 1935 г.).
 «... На землі, відомій тепер як Атлантида, в ті часи, коли перші сини людські увійшли в матерію, щоб виразити себе, а потім це привело до діяльності, що викликала сили руйнування. Тоді Сини Бога стали знову і знову з'являтися на Землі, втілюючи себе в форму з плоті »(866-1, 23 березня 1935 р.).

 Божественні духовні сутності одягалися тепер в фізичні тіла, але форма їх, ймовірно, відрізнялася від тієї, яку має сучасна людина. Поява людини як такої, можливо, описується в наступних двох цитатах:
 «... На землі атлантів, коли якийсь індивідуум вперше побачив зміни, спрямовані на створення умов для впровадження Космічного Розуму в досвід того, хто нині відомий як першостворена людина; він став наставником для тих, хто хотів би змінити свій спосіб життя і спробувати позбутися від тягаря матеріальності »(2454-3; липень 1942 р.).
 «... В ті дні, коли Сини Бога зібралися, щоб обговорити особливості появи людини на фізичному плані Землі, ця сутність була серед обраних посланників» (137-4).

 Далі в «читанні» (364-4) йдеться:
 «... Але в результаті цих втілень (в матерію) і змін, які відбулися в особистостях, ми знаходимо, що ... Сини Творця ... побачили ці змінені форми, або дочок людей, і осквернили себе змішаннями, які породили презирство (особистостей один до одного) , взаємну ненависть, кровопролиття, себелюбство без поваги до свободи і бажань інших. І почалися тоді в кінці цього періоду ворожнечі і чвари серед людей »(364-4).
 Загалом в«читанні» про Атлантиду (364-4), де тисячоліття «спресовані» в кілька абзаців, йдеться про прискорений розвиток перших людей, а також про їхні досягнення в області електрики і повітроплавання, що широко застосовувалося в створенні транспортних засобів.

 Я хотів би витлумачити вищенаведені «читання» наступним чином.Мислеформи, які могли колись вільно переміщатися в нематеріальному світі (або в іншому, відмінному від нашого світу, що осягається п'ятьма почуттями), залучили себе в фізичні тіла. Зробивши це, вони знайшли здатність переживати фізичні відчуття - тепла, холоду, задоволення, болю і т.д. Однак чим більше вони прагнули до чуттєвих насолод, для егоїстичних бажань, тим менш вільно вони могли входити і виходити зі своїх матеріальних тіл. Потім вони стали в'язнями в своїх тілах від народження до смерті, і, отже, - підлеглими всім законами фізичного світу.

 У «читанні» далі говориться:
 «Потім почався період захоплення континенту представниками тваринного світу. Тоді народи планети зібралися, щоб обговорити способи і засоби боротьби з ними, бо ці тваринні сили могли їх знищити. Вторгнення тварин привело до розробки засобів руйнування для застосування їх проти ворожих сил тваринного світу. В результаті винаходу і поширення вибухових речовин в цей період люди стали долати звіроподібних істот, які заповнили багато районів Землі. Одночасно із застосуванням руйнівних засобів вогонь вівтаря вперше був використаний для різних жертв; так виникли і людські жертвоприношення.

Одночасно почався перший вихід жителів Атлантиди в Піренеї, а пізніше, як ми знаходимо, відбулося їх пришестя в середовище чорношкірих і змішаних рас, в народи, які з часом утворили єгипетську династію.

Ми також знаходимо, що люди Атлантиди прийшли в країну Ог; від них пізніше появилися Інки або Охами, які в цей період зводили укріплення в горах, застосовуючи для цього силу, відкриту атлантами. За допомогою тієї ж сили люди іншої землі стали першими мешканцями (будівельниками?) курганів (mound dwellers) »(364-4).
 Незважаючи на деяку хитромудру і нескладну мову, якою описуються в «читаннях» події тих часів, можна все ж зрозуміти, що сталося: для боротьби з гігантськими і численними звірами, які загрожували життю людей, застосовувалася вибухівка; населення континенту мігрувало на території сучасних Південної і Центральної Америки, Єгипту, Іспанії та Португалії. У наступному уривку описуються джерела виникнення деяких древніх легенд.

 «Оскільки людина продовжувала ігнорувати зусилля тих, хто намагався зберегти чистоту раси і народів, вона тим самим викликала руйнівні сили, які використовувалися правителями. Руйнівні сили в поєднанні з газами і електрикою природного походження викликали вулканічні виверження на повільно остигаючій Землі, і частина суші поблизу нинішнього Саргасового моря першою опустилася під воду. При цьому знову почалася міграція людей. У різних частинах світу ми тому до цих пір знаходимо легенди, пов'язані з тими часами, коли на Землі був '' Едем '' »(363-4).

 В індивідуальних «читаннях життя» також згадуються «атомні сили» і засоби транспортування; ці наукові розробки пізніше були спрямовані на руйнівні цілі. Події, що описуються в наступних цитатах, мабуть, відносяться саме до цього періоду:
 «... В Атлантиді до першого прояву сил руйнування; ця сутність брала участь в створенні засобів транспортування машин руйнування, які могли рухатися як в повітрі, так і під водою »(1735-2, 16 жовтня 1930 г.).
 «... На землі атлантів, коли люди вперше почали застосовувати закони загоряння речовин, наповнювали паливом шкури і використовували їх для засобів транспортування і для вантажопідйомником в будівництві» (1730-1, 14 серпня 1930 р.).

 «... В Атлантиді до появи сил руйнування, пов'язаних із засобами комунікації, літальними апаратами і радіоактивністю» (1023-2, 17 жовтня 1935 р.).
 У цих «читаннях» йдеться про період «до першого руйнування». В них згадуються «радіоактивність» і машини, які могли літати по повітрю і плавати під водою.
 Пізніше в загальних «читаннях» по Атлантиді було поставлено питання про те, які люди тоді її населяли.
 Питання 3: «Опишіть, будь ласка, деякі подробиці зовнішнього вигляду, звичаїв, звичок і одягу атлантів в період до першого руйнування».
 Відповідь 3: «За розвитком своїх тіл і зовнішнього вигляду вони розділилися. У різних частинах континенту жителі відрізнялися один від одного.

 Що стосується їх форм, то перші люди вдягалися і в тіла тваринного світу; бо тіла з думок набували форму поступово і виникали різноманітні комбінації різних сил, які називали себе богами або правителями звірів, птахів, риб і т.д .; деякі з цих форм вже наближалися до вигляду сучасної людини. Люди мали вельми різний ріст - від карликів до велетнів; в ті часи на Землі мешкали велетні (за сучасними мірками): ріст їх був від 3 до 3,6 м, а статура - пропорційна. Найбільш корисною або практичною було статура, яка зараз називається ідеальною, - це відносилося і до чоловіків, і до жінок (статевий поділ тоді вже відбувся); а ідеалом досконалості був Адам, який в той період, коли він з'явився, об'єднував п'ять в одному. Зрозуміло? »(364-11).

 Ряд індивідуальних «читань» узгоджуються із загальними «читаннями», коли мова йде про розвиток фізичних тіл з мислеформ:
 «... На землі, відомій як Верхня Атлантида, в ті часи, коли багато хто прийшов, прийнявши тілесну форму, щоб поширювати ідеї володарів цієї землі ... ця сутність була учасником експерименту в різних групах людей» (2126-1, 17 листопада 1921 г.) .
 «... На землі атлантів за часів, коли були зроблені перші спроби використовувати творчі сили, щоб ізолювати дії мислеформ від дій сил Закону Єдиного» (1745-1, 12 листопада 1938 р.).
 «... На землі атлантів, але не в період другого руйнування, а під час перших сутичок між різними групами людей - тих, які обрали шлях еволюції тіла і розуму, і тих, які бачили мету еволюції в досягненні особистого комфорту, в набутті права судити інших і використовувати підневільну працю »(3022-1, 30 травня 1943 р.).

 Незважаючи на те, що ці індивідуальні «читання життя» давалися з інтервалами в кілька років, вони, схоже, вказували на один і той же період історії Атлантиди.
 Коли духовні істоти одягалися в фізичні тіла, вони могли ще деякий час підтримувати зв'язок з тими планами, звідки походили. Психічний зв'язок людини зі своєю вищою природою описується в наступному уривку:
 «... В Атлантиді жриця, берегиня білого каменю, за допомогою якого багато людей до перших руйнувань в Атлантиді підтримували зв'язок з Космічним Розумом через словесне спілкування з Ним і виконання певних дій» (5037-1, 19 квітня 1944 р.).

 Однак у міру того, як атланти все більш перетинали себе мережами матеріальності, своїми бажаннями, вони стали забувати своє духовне походження. У наступній цитаті, як уже згадувалося, йдеться про початок поділу людини на дві статі.
 «... На землі атлантів під час або до появи руйнівних сил, що призвели до першого катаклізму; він був викликаний тим, що вдягнені в фізичні тіла люди стали використовувати духовні сили для задоволення своїх егоїстичних бажань. Це був час, коли, як сказано в Писанні, '' сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві '' »(1406-1, 13 липня 1937 р.).

 У наступних двох цитатах містяться такі визначення як: «Сини Веліала» (в Біблії Веліал або Вельзевул - синонім диявола. - Прим. пер.) І «Сини Закону Єдиного», які в «читаннях» повторюються неодноразово (11):
 «... На землі атлантів, коли відбувся поділ на синів Закону Єдиного і на синів Веліала, тобто на нащадків чистої раси і тих, що здобули тіла істот, які стали '' синами людськими '', а не '' Синами Божими ''» ( 1416-1; 27 іюля1937 р).
 «... На землі атлантів, коли загострилися розбіжності між Синами Закону Єдиного і Синами Веліала, тобто між тими, хто зберіг чистоту, і істотами з вдягнених в матерію мислеформ» (1417-1, 30 липня 1937 р.).

Примітки: В «Таємній Доктрині» О. Блаватскої зустрічаються твердження, що першими справді фізичними людьми були лемуро-атланти. Еволюційний рух не лінійний, а циклічний. Ці цикли життя будь-якого масштабу (Круга, Раси, суб-раси, окремого людського життя) завжди починаються з занурення, а потім, після проходження найнижчої точки - разом з отриманим знанням і досвідом, - підняття людського духу з матерії. Раса атлантів також слідувала цьому закону Циклів.
В «Таємній Доктрині» йдеться, що «саме у цьому періоді людство, в силу кінцевої кризи фізіологічно-духовного врівноваження Рас, розділилося на дві діаметрально протилежні стежки: стежку Праву і стежку Ліву на шляху до знання або Від'я. За словами коментарів: '' Так були посіяні в ті дні зерна Білої і Чорної Магії '' ».  Продовження слідує…