Український тил може виявитися слабшим за фронт і розсипатися – Україна втрачає кошти союзників через невиконані реформи

Україна ці зобов'язання систематично порушує. Провина за це лежить на парламенті (безпосередньо), на уряді (погана співпраця з парламентом) та президенті (як інституції, яка сконцентрувала надмірну владу, і тепер від неї все залежить), пише Валерій Пекар.

Наслідком непроведених реформ, таким чином, є нестача грошей. Передусім її відчують пенсіонери, освіта, культура, але її не відчують фінансовані державою телевізійні програми, в яких розповідають, як у нас все добре.

Фізичне виснаження тилу помножиться на моральне виснаження через невідповідність показаної картинки та наявного факту, зауважує автор допису. Отже, тил може виявитися місцем, значно слабшим за фронт. На фронті будуть успіхи, а тил при цьому може сипатися.

"Ми заходимо у шторм. Пропоную не заходити, а піти спокійнішим шляхом – є шанс все змінити. Просто треба швидко надолужити борги по реформах", – резюмує Пекар.

Він також пояснив, що таке управлінська неспроможність (яка характиризує нинішню владу). 

"Люди розуміють, що таке корупція і що таке державна зрада. Але переважна більшість людей не розуміє, що таке управлінська неспроможність. Тому, коли бачать управлінську неспроможність, то вважають її або корупцією, або державною зрадою", – пише Пекар і пояснює, що таке управлінська неспроможність: 

"Відсутність стратегії, нездатність визначати пріоритети (розпорошення ресурсів, термінове замість важливого), нездатність планувати, нездатність вчасно й виважено ухвалювати рішення, нездатність підбирати людей (лояльність замість компетентності), нездатність ставити завдання й доносити критерії оцінки результату, нездатність делегувати, нездатність координувати діяльність різних структур, нездатність організувати інформаційний обмін та публічну комунікацію, нездатність контролювати виконання й забезпечувати відповідальність, нездатність давати й отримувати зворотній зв'язок, нездатність управляти обмеженими ресурсами, нездатність управляти ризиками та кризами, нездатність будувати сталі процеси".

До речі, голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа сьогодні нагадала, що бюджетний комітет ВТРЕТЄ рекомендував Раді запустити незалежний конкурс до Рахункової палати. Від цього залежать $4,26 млрд макрофіну від ЄС. Комітет повторно підтримав постанову про утворення дорадчої групи експертів (ДГЕ), яка відбиратиме кандидатів на 6 вакантних посад членів Рахункової палати. 

"Разом із законом про оподаткування посилок, від цієї постанови залежить отримання другого траншу макрофінансової допомоги ЄС у розмірі $4,26 млрд. Ми розраховували на отримання цих коштів у вересні і їх ВЖЕ закладено на покриття запланованих видатків бюджету. 

Минулого пленарного тижня Рада ухвалила в цілому лише один законопроект-зобов'язання – про сек'юритизацію та облігації з покриттям (№15172), він є ОДНІЄЮ з умов отримання $1 млрд від Світового банку. Водночас по 8 законопроектам-зобов'язанням є прогрес – вони ухвалені в 1 читанні. Але перше читання не вважається виконаним зобов'язанням, гроші приходять тільки після ухвалення та підписання закону. Тож у жовтні критично потрібні остаточні голосування", – написала вона у Фейсбук.