І ось ти у вирі подій, де зведено справжні барикади і ходять, оберігаючи спокій Майдану, дозорці, де пахне димом, і сконденсувався воєдино український дух і десь там, в узвишші, зливається з волею Бога.

Всю ніч пантруєш біля барикади, не відчуваючи холоду й будучи готовим дати відсіч несподіваному наступу беркутні чи провокативним діям тітушок, що час від часу забігають погрітись до розкладеного тобою багаття. Спостерігаєш, як одного з них виносять, бо він намагався залізти в чиюсь кишеню. Але тобі байдуже до нього – твоя місія, щоб яскравіше горіло багаття, біля якого позмінно гріються тисячі людей, які приїхали сюди, як і ти, – за покликом власного серця (не за гроші, як дехто вже говорить сьогодні). Навіть безцільне, на перший погляд, сидіння біля бочки народжує відчуття, що звідси ти не підеш доти, доки не розженеш цю темряву, що наступає звідусіль. Дещо змерзлі, але з теплими усмішками дівчата, місце яких не на барикадах, підсилюють це почуття. Тебе підтримують тисячі вогників, що спалахують щогодинно після святих слів “Слава Україні”- “Героям слава” і на мить пронизують темряву, символізуючи перемогу світла.

Як і всім, тобі холодно (на вулиці -9), але ти майже цього не відчуваєш, бо якась невидима сила прикувала тебе до цього енергетично потужного місця, яким є Майдан, і ти готовий віддати себе всеціло за безпеку людей, які ще вчора для тебе були зовсім чужими. Відчуваєш себе маленькою частинкою того великого організму, що зветься Майдан, який магнетизує щирістю і бажанням творити щось світле і добре, якому, здається, під силу все. У тебе народжується відчуття, що це з глибин віків постала Запорізька Січ, народилася нова генерація козаків, яка від сьогодні розростатиметься й діятиме всупереч усім бажанням зупинити цей рух чи задушити його. І, як засвідчують останні події, найменша спроба придушення породжуватиме більшу силу спротиву. Після побиття студентів зо листопада на Майдан прийшли тисячі, а далі – мільйон...

Ти відчуваєш, ні – вже впевнений, що з такими козаками творитимеш майбутнє, що саме нині ось тут, на головній площі Києва, народилось нове українське суспільство, з прогресивним мисленням, духовно зріле, яке здатне змінити лице України, і не тільки. Вже знаєш, щоб там не було попереду, ти зобов’язаний іти отак разом і далі, щоб достеменно змінити державу, ім’я якої Україна.