Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 3
  • Переглядів: 3

"Ярій, душе. Ярій, а не ридай!" - 78 років тому народився поет Василь Стус

78 років тому 6 січня у селі Рахнівка Гайсинського ранону на Вінничині народився поет Василь Стус. У 1939 році батьки — Семен Дем'янович та Ірина Яківна — переселилися в місто Сталіно (нині Донецьк), аби уникнути примусової колективізації.

У вересні 1965 під час прем'єри фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна" в Києві Стус взяв участь в акції протесту разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом.

Вони закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час. За участь у цій акції його відраховано з аспірантури.

За своє життя Василь Стус був двічі засуджений. На початку вересня 1972 року Київський обласний суд за звинуваченням в "антирадянській агітації й пропаганді" засудив Василя Стуса до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах. Весь термін ув'язнення перебував у таборах Мордовії.

Повернувшись восени 1979 до Києва, приєднався до Гельсинської групи захисту прав людини. У травні 1980 був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання.

Стусові, що з листопада 1980 перебував у таборі ВС-389/36-1 в Кучино (тепер Чусовського району Пермського краю, Росія), заборонили бачитися з родиною, останнє побачення було навесні 1981.

Однак, його записи 1983 вдалося переправити на Захід. У 1985 році українська діаспора намагалась висунути Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури, але не встигла підготувати всі матеріали відповідно до процедури номінації.

Помер в ніч з 3 на 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв'язень, Василь Овсієнко поруч із цією версією висував припущення про загибель від удару карцерними нарами, цілком імовірно, зумисне підлаштовану наглядачами.

Пропонуємо 30 цитат з творів Василя Стуса, які стали афоризмами:

1. І сам собі постань законом, І не вагайся, не блажи.. .

2. Будинки – філософи! Наймудріші філософи. Бо мовчать.

3. Долі не обирають... Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.

4. У невідоме дорога найближча. 

5. Терпи, терпи, терпи – терпець тебе шліфує, Сталить твій дух – тож і терпи, терпи.

6. Якщо болить серце – тобі, друже, поталанило.

7. Кожен кат любить червоне вино, нагріте до 36 градусів.

8. Від горілки шлях до витверезника, від гашиша — до в'язниці, за читання книжок платимо життям.

9. Коли вам захочеться відпочити - розучуйте цікаву гру про війну.

10. Більш, ніж Марксові, я вірю в ваші чоботи хромові. То який же я в біса неблагонадійний?

11. Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ – нам байдуже.

12. Переставши бути собою, поет втрачає і себе самого.

13. Лиш мати вміє жити, Аби світитися, немов зоря.

14. Самовисочіння людини – то єдиний спосіб збереження землі.

15. Пізнане розумом лишається непізнаним для людини, воно не стає її здобутком.

16. Один лиш час і має совість.

17. Творчість – то тільки гримаса індивідуального болю.

18. Як добре те, що смерти не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест, що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст…

19. Земля схожа на голову, Тільки в ній більше цвинтарів.

20. Ти ждеш іще народження для себе, а смерть ввійшла у тебе вже давно.

21. Бо жити - то не є долання меж, а навикання і самособою - наповнення.

22. Наша історія — це все і завжди спочатку, якась постійна гойданина на одному й тому ж місці, мертва хвиля еволюції.

23. Революція — це смерть вікової культури, час, коли тонкий шар людяності, набутий за тисячі й тисячі літ, злітає з людських душ, як потеруха.

24. Ритм – тільки продовження, доувиразнення змісту.

26. Колеса глухо стукотять, мов хвиля об пором. Стрічай, товаришу Хароне, і з лихом, і з добром.

27. Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.

28. Сидиш на сухарях – то і душа прозора, І відлітає страх, і твердне непокора. 

29. Ярій, душе. Ярій, а не ридай! У чорній стужі сонце України, а ти шукай — червону тінь калини, на чорних водах тінь її шукай.

30. Люди, прагнучи світла, викликають власну смерть.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Вперед, до нової Галілеї!

Дороговказ для Галілеї: наша стратегія у післякризовому світі (+аудіо)

В Україні розгортається потужний духовний спалах, співвимірний зі спалахом у Галілеї часів Ісуса Хреста. Слово «Галілея» означає «Слава». Разом зі славою в Україну повертається шляхетна Галілея –...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Ярий - енергійний, бадьорий, життєрадісний, сонячний.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Коментарі

Зображення користувача Миро Продум.
0
Ще не підтримано

Ярий - енергійний, бадьорий, життєрадісний, сонячний.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!