Попередні статті:
Гнучка й моторна модель розробки ТГ-онлайн
Розподіл ролей у методології ТГ-онлайн

Розробкою програмного забезпечення займається спеціалізована група, яка тісно взаємодіє з акціонерами нашого стартапу. Надалі, щоб було зрозуміліше, акціонерів-розробників (членів групи розробки) називатимемо «розробниками», а всіх інших акціонерів – «акціонерами». 

Розробники й акціонери спільно формулюють побажання, загальні ідеї та конкретні завдання. Для їх фіксації використовуємо систему Trello, побудовану на методології Kanban Development.  

Акціонери мають свою trello-сторінку («дошку»), де роблять записи у трьох стовпцях:

1) Відгуки. 2) Ідеї та пропозиції. 3) Помічені помилки та неточності.  

Image

Для наповнення цієї сторінки треба попередньо зареєструватися на Trello – з тими ж самими іменем та аватаром, що й на НО (реєстрація займає одну хвилину). Після цього зверніться до Стратега, щоб долучив Вас до цієї сторінки – надав можливість робити дописи і коментарі.    

Розробники  також мають свою trello-сторінку. Вона структурована на стовпці (колонки), у які записуються картки із завданнями. Картки з найвищим пріоритетом розміщуються вгорі. Пріоритет визначає Стратег (див. Розподіл ролей у методології ТГ-онлайн). Кожна картка має унікальну адресу, яка не залежить від зміни назви картки.

Кожен член Групи розробки створює нові картки-завдання (у відповідному стовпці) та коментує наявні. Бажано, щоб опис завдання і коментарі були зрозумілі акціонерам.

Image

Кожен стовпчик – це етап виконання завдання. Здійснюючи перехід до кожного наступного етапу, виконавець пересуває відповідну картку в колонку справа. Розглянемо їх детальніше.

1. Мета, базові завдання, правила. Їх корисно тримати на дошці, щоб завжди пам’ятати, куди ми рухаємося і якими засобами.

2. Ідеї та пропозиції. Тут публікуємо теми для роздумів і дискусій, які в перспективі можуть перетворитися на конкретні завдання. Тоді картка з цього стовпчика рухається направо – у «Чергу завдань».

3. Черга завдань. Тут уже маємо конкретні завдання для майбутнього виконання в порядку зменшення важливості. Розробник сам вибирає те завдання, яке йому подобається, або ж виконавця призначає Стратег. При потребі на картці зазначається бажаний термін виконання завдання. Доцільно брати в роботу завдання з найвищим пріоритетом, тобто з верхньої частини стовпця.   

4. Завдання в розробці. Якщо картка розташована тут, значить це завдання уже виконується конкретним виконавцем. Ступінь виконання завдання на кожному етапі позначається додаванням кольорової мітки від 1 до 5. Якщо виконавець тільки познайомився із завданням, але ще його не виконує, то ставить 0. Якщо приступив до роботи, то замість 0 ставить 1. Якщо просувається, то додає по одній мітці. Завершення етапу позначається п'ятьма мітками: 1, 2, 3, 4, 5.

5. Тестується. Сюди переміщуємо завдання, функції яких випробовуються. Тестування відбувається спочатку локально на комп’ютерах виконавців і позначається фіолетовою міткою з числом 1.  

Наступний крок – тестування на сайті розробки dev.ar25.org (доступний тільки для Групи розробки) – позначається червоною міткою 2.

Перевірений функціонал розміщується для дослідної експлуатації на демонстраційному сайті stage.ar25.org (доступному тільки для Акціонерів) і позначається оранжевою міткою 3.

Успішне завершення дослідної експлуатації позначається на картці жовтою міткою з числом 4.

Зелена мітка 5 означає, що до нового функціоналу готова пояснююча стаття, отже все готово для його перенесення на робочий сайт.  

Image

6. Виконано. Перенесення картки у цей стовпчик означає, що функціонал працює на робочому сайті (жовта мітка 4), а пояснюючу статтю опубліковано в рубриці «Розвиток сайту»  (зелена мітка 5).   

7. Баґи. Тут розміщуються картки з повідомленнями про будь-які неточності й помилки, виявлені на сайті.

8. Терміново виконати! Завдання в цьому стовпчику вимагає негайного реагування всієї групи. Тут може бути не більше одного завдання.

Image

9. Щоденна планерка. На самому початку свого робочого дня кожен член команди відповідає на три запитання:

– Що зроблено за попередню добу?

– Що буде зроблено протягом цієї доби?

– Які перешкоди заважають виконанню поточного завдання?

Стандартна назва картки – дата і день тижня, наприклад, «15.10.2014 – середа». Нову картку відкриває той розробник, який починає планерку – хто раніше проснувся :)

Як бачимо, методологія ТГ-онлайн передбачає дистанційну взаємодію розробників, які можуть мати різні добові ритми і перебувати в різних часових поясах.

Тісна взаємодія з акціонерами досягається тим, що вони можуть брати участь у розробці, використовуючи власну дошку Trello і обговорюючи на НО публікації з розвитку сайту.

Проте, можливо, найважливішим чинником взаємодії є щомісячні очні зустрічі акціонерів територіальної громади – як між собою, так і з місцевими розробниками ТГ-онлайн. Планування таких зустрічей відбуватиметься за допомогою інструментарію формування громад, який зараз завершується.  

Перша зустріч акціонерів і розробників у Києві 28 вересня 2014 року.

Про мотивацію і фінансування Групи розробки поговоримо у наступній статті.

Наступна стаття: Фінансування і мотивація розробки ТГ-онлайн