Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 23
  • Переглядів: 26

Від чого просльозився генерал Валерій Залужний – велике відеоінтерв'ю головнокомандувача ЗСУ Дмитру Комарову

Категорія:

Один раз він заплакав від розчулення, коли прочитав SMS пілота гелікоптера, що літав у Маріуполь і загинув. Цей воїн перед останнім вильотом написав мамі, що він патріот і що навіть коли його не стане, щоб вона знала, що він гідна людина. Багато дітей пише Залужному листи, вважаючи його Святим Миколаєм.

ezgifcom-gif-maker11.jpg

Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний

Відео опублікували вранці, 13 травня. За добу воно зібрало 1,3 мільйона переглядів. Медіаексперти, військові, лідери громадської думки мало не в один голос наголошують характерну особливість генерала Залужного – він дуже людяний.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Вкраїну лише двом світовим виданням вдалося отримати коментарі від Генерала Залужного – і лише в друкованому вигляді.
 
В інтерв’ю Валерій Залужний розповів про те, як Збройним силам вдавалось переміщувати техніку непомітно для всієї країни та які дії й рішення допомогли Україні вистояти в перші найскладніші тижні повномасштабного вторгнення.

Генерал Залужний розповів, зокрема, про затоплення крейсера «Москва».

"Нас як військових цікавило зниження, а в перспективі й повністю позбавлення будь-якої активності Чорноморського флоту РФ. Для цього у нас були деякі можливості й невеликий шанс ними скористатися. Потоплення самого крейсера "Москва" має для нас стратегічне значення – все ж таки це був носій крилатих ракет. Але, відповідаючи на запитання, чи ми повністю виконали свої плани, хочу сказати: поки що ні. Роботу ми продовжуємо. Ми обов'язково доберемося і до "Григоровича", і до "Ессена", і до решти. Це – питання часу. Але це символічне значення для підняття духу українців – "Москва" на дні", – сказав генерал.

Головнокомандувач ЗСУ зазначив, що за масштабами війну з Росією можна порівняти з Другою світовою.

"У кожної війни є свій масштаб. Вона відбувається на певній ділянці фронту. Масштаб, який є зараз, відповідає і Першій, і Другій світовим війнам. Станом на сьогодні лінія фронту для ЗСУ сягає 3750 км. Це – дуже багато. Кількість боєприпасів, які використовуються нами та противником, повністю збігається (з Другою світовою війною). Кількістю сил, можливо, ще трошки менша, ніж ті фронти, які були. Я особисто був упевнений, що у 21 столітті війна такого масштабу неможлива. Це не вкладається в голові. Навіть наші західні колеги були в цьому впевнені. Але ми почали супротив, ми почали воювати за свою країну", – сказав генерал Залужний.

Він також розповів про те, що за 9 років війни загинуло дуже багато людей, і до цих втрат неможливо звикнути. У його телефоні безліч номерів, які він уже ніколи не набере, однак видалити контакти досі не може:

"Я людина із серцем, і те, що емоції на обличчі й в поведінці не видають людського болю, нічого не означає. Насправді серце, воно відчуває, і дуже болісно, навіть зараз. Не хотілося б згадувати імена тих, які закарбувалися в пам'яті. Я завжди повертаюсь до телефонної книги, де я бачу просто дуже багацько прізвищ, тих, кого  уже немає, і не можу нічого зробити з цими записами. Я ще не готовий до цього. Колись, мабуть, все зроблю для того, щоб видалити цю людину із телефону назавжди, але не вийде видалити із пам'яті й свого серця. Це дуже важко".

На запитання Дмитра Комарова про те, чому наша тактика і тактика ворога настільки відрізняються, генерал відповів: "Тому, що вони – загарбники, вони йдуть, щоб знищити наші домівки, вбити наших жінок, вбити дітей. Зробити так, щоб ця земля ніколи не була родючою. Ось таку тактику вони використовують. Гірше за все, що я знаю, що в них є для цього можливості зробити саме так. У нас дещо інша стратегія. Витрачати уйму боєприпасів, щоб зруйнувати свою власну інфраструктуру, нам немає сенсу. Ми рахуємо кожен снаряд, кожну міну і кожне людське життя. Тому намагаємось діяти ось так. А вони діють, як орда".

"Російська Федерація – це країна, де воєнна наука, я вважаю, розвинена на досить високому рівні. Підходячи до такого питання як здійснення повномасштабної агресії проти України, підготовка до нього і планування цих заходів здійснювалися комплексно", – сказав Валерій Залужний.

"Планувалася ця операція досить детально. Навіть війська, які готувалися до ведення наступальних дій, кілька разів помінялись. Вони проводили навчання, проводили співвідношення і бачили, що такий варіант не підійде. Після цього відбувалася заміна і далі планувалися наступні кроки з тими частинами, які прибували. Це і нас заплутувало, і давало можливість їм набрати найбільш ефективний результат".

Про голову генштабу РФ Валерія Герасимова

"В Росії є одна людина, воєначальник, якого я постійно читаю. Зараз його не публікують, але мені цікава його думка як військового. Це – генерал Герасимов. Він – сильний, підступний, непередбачуваний. Одним словом, це – сильний ворог, якого нам, військовим, треба поважати задля перемоги".

Про початок повномасштабної війни

"Я в голові аналізував всі можливі дії. Інколи ставало дуже-дуже важко, але все це спонукало мене і мій колектив, Генеральний штаб, зокрема, командувачів, шукати варіанти, яким чином діяти в таких умовах".

"На кінець лютого, мабуть, ми вже вичерпали усі можливості нашої фантазії. Що можна було зробити ще, ми робили, потім перевіряли наскільки воно ефективно. Приходили до висновку, що це рішення не є ефективним, воно змінювалося, знову відпрацювання повного комплексу, знову оцінка, знову негативний результат. І таким чином пройшли до того, що це був величезний комплекс заходів. Бригада могла переміститися від Закарпаття в Київську область, Херсонську область і врешті-решт опинитися в Одеській".

"Проведений великий комплекс, який дозволив повністю змінити конфігурацію протиповітряної оборони, внаслідок чого зберегти цей потенціал, який зберігається досі. Ми колись зможемо про це розповісти детальніше".

"Наш варіант полягав у тому, що ми мали в найкоротший термін завдати противнику максимальних втрат, випустити з нього кров для того, щоб він відмовився від подальших дій на більшій території України. І це спрацювало. Ми вимушені були, навіть шляхом залишення певної частини території витягувати противника, відтягувати його тили, відтягувати його резерви й просто його палити в тих місцях, де техніка зупинялася і чекала, коли через дві доби приїде до них заправлятися".

Генерал розповів, що 24 лютого запам'яталося йому двома моментами. Перший – телефонні розмови з усіма командувачами, які відповідали за певні ділянки.

"Або я йому казав, що почалося, а він казав – я зрозумів. Або командувач мені доповідав, що вже розпочалися якісь дії, що він виконує. Це було дуже коротко. Я казав "Тримайся, ти знаєш, що робити", – згадав він.

Другий момент – ранковий дзвінок з-за кордону: "Буквально о 5 годині ранку я отримав телефонний дзвінок від людини, яка мені була не дуже приємна. Дзвінок був з-за кордону. І ця людина попросила у мене пробачення", – розповів Залужний.

Далі, за його словами, почалися командирські будні – «з нервами та безсонними ночами».

Про мету росіян

"Стратегічна ціль Росії, на мою думку, полягала у тому, щоб знищити українську державність як таку. Мабуть, вони розраховували на те, що зайдуть організованими колонами, люди зустрінуть їх з хлібом-сіллю і на цьому українська державність закінчиться".

"Станом на сьогодні вони свідомо з РФ їдуть сюди, щоб свідомо вбивати саме українців, саме вбивати. І сутність цієї війни полягає у тому, що якщо зараз ми не вб’ємо цього ворога, то будемо знищені ми. Бо вони прийшли свідомо, хоч і зазнають зараз шалених втрат, в тому числі на Донецькому оперативному напрямку, в районі Бахмута, але все одно йдуть вбивати українців".

Про сльози під час війни

"Будучи головнокомандувачем, мені не хочеться зізнаватись у якихось слабкостях, але я – людина. Одного разу я плакав, коли мама шукала свого сина. Він був пілотом вертольота і літав у Маріуполь. Поки я з нею переписувався, у мене була надія, що він все ж таки живий і все буде добре. І в один момент мені доповіли, що він, на жаль, загинув, його немає". Цей воїн перед вильотом написав мамі, що він патріот і що навіть коли його не стане, щоб вона знала, що він гідна людина. Це дуже зворушило генерала. 

Про перемогу

"Наша перемога однозначно – звільнення усієї окупованої території України. Вся територія має бути звільна. Але цього – замало. Україна як держава має зробити все, щоб усе те, що відбулась і розпочалось 24 лютого, ніколи не повторилось. Це має бути відбудована така військова інституція, яка ніколи не дасть можливість росіянам повторити все".

Коли настане перемога і закінчиться війна

"Поки що багато чого не вистачає. І я бачу, як можливо це зробити. Бачу, що для цього необхідно зробити. Але знаю точно, що до перемоги ще дуже і дуже великий і складний шлях. Я сподіваюся, що Бог буде на нашому боці, і перемога обов'язково буде за нами".

Нагадаємо, у жовтні минулого року американський журнал Time опублікував статтю про генерала Залужного і помістив його фото на обкладинку.

Наші інтереси: 

Українці полюбили свого головнокомандувача саме за його людські якості – він такий, як вони. Якщо політики його слухатимуть, наша перемога буде швидшою.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Гармонія (ілюстративне фото)

Простір волі та Царство боже є двома окремими, але суміжними просторами подій – докази

Виявлено виразний зв’язок між рівнем розвитку людини та простором подій, в якому вона перебуває. Царство боже є простором Гомо триплекс. Щоб стати триплексом, треба піднятися у простір Царства божого...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Тарнай Стрілець.
5
Середнє: 5 (2 голосів)

Думаю, що соціотип Валерія Залужного-Миротворець, етико-інтуітивний інтроверт.
Він дуже непублічний. Його підлеглих набагато частіше можна побачити на екранах із справжніми комадирськими амбітними обличчями. Він інтуїт, здатний до нових несподіваних, нестандартних рішень. Може домовитись, збалансувати і притягти удачу.
Може просльозитись. Завжди легка посмішка. Виклика довіру. Справжній Святий Микола.

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Друзі, прошу написати свої припущення щодо соціотипу Валерія Залужного.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Андрій Гарас.
0
Ще не підтримано

Смію припустити, що логіко-сенсорний екстраверт.

У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Андрій Гарас.
0
Ще не підтримано

Інша людина там не втримається!

У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!

Зображення користувача Тарнай Стрілець.
5
Середнє: 5 (2 голосів)

Думаю, що соціотип Валерія Залужного-Миротворець, етико-інтуітивний інтроверт.
Він дуже непублічний. Його підлеглих набагато частіше можна побачити на екранах із справжніми комадирськими амбітними обличчями. Він інтуїт, здатний до нових несподіваних, нестандартних рішень. Може домовитись, збалансувати і притягти удачу.
Може просльозитись. Завжди легка посмішка. Виклика довіру. Справжній Святий Микола.

Зображення користувача Володимир Самотий.
0
Ще не підтримано

Я не знаю соціотип В.Залужного, але треба дякувати Богу що він керує ЗСУ

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Дуже схоже, що Залужного на посаду головнокомандувача протиснув Борис Джонсон в обмін на те, що Христо Грозєв («Bellingcat») не опублікує фільм про "Вагнергейт" зі звинуваченнями Єрмака та Зеленського.

"У зв'язку зі зйомками цього документального фільму, Христо Грозев прибув 10 березня 2021 року до Києва, де провів низку зустрічей" – читаємо у Вікіпедії. Офіс президента України начебто намагався вмовити службу британської розвідки МІ6 завадити виходу фільму-розслідування Bellingcat про зрив операції із затримання «вагнерівців» у Білорусі у 2020 році – повідомляє ZN.UA з посиланням на власні джерела у статті "Дуже страшне кіно". Так що в ОП був серйозний переполох.

Врешті-решт домовились: 27 липня 2021 року Президент України Володимир Зеленський призначив Валерія Залужного Головнокомандувачем Збройних Сил України, натомість анонсований фільм про "Вагнергейт" так і не вийшов.

Так що братва з ОП може робити добрі справи, але лише під дуже жорстким тиском, так би мовити, з ножем на горлі. По-іншому ніяк.  

Володимир Самотий wrote: Я не знаю соціотип В.Залужного, але треба дякувати Богу що він керує ЗСУ

 

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Ігор Каганець.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Залужному властивий комплексний, цілісний, всесторонній підхід до життя. Він схильний до несподіваних кроків. Багато читає про воєнну теорію. Це вказує на розвинену інтуїцію.

Тепле обличчя. Дружелюбний, не схильний до конфліктів. З повагою ставиться до ворога – при цьому не сумнівається, що усіх ворогів треба вбити. Впевнений у своїй етиці.   

Стриманий, недемонстративний, глибокий, цікавий, загадковий. "Тиха вода греблю рве". Одне слово, інтроверт.

Любить планувати, ретельно готується. Не спонтанний. Продумує свої слова. Це вказує на таку ознаку як "раціональність". 

Оглядачі його називають стратегом.

Усе разом вказує на те, що його соціотип – етико-інтуїтивний інтроверт, псевдонім – Миротворець. Системна функція у Четвертій квадрі – "стратег".

Його соціотип відповідає інтегральному соціотипу українців. Тому Валерій Залужний є вираженням духу і душі українського народу. Через це його так боїться паразитична чужинська верхівка. 

Тож вітаю, друзі! Маємо готового гетьмана, який перевершить і Богдана Хмельницького – засновника Першого Гетьманату, і Павла Скоропадського – засновника Другого Гетьманату.

Вочевидь, тема Третього Гетьманату несподівано набуває актуальності. Схоже, що Гетьманат буде перехідним етапом від нинішньої етатичної диктатури до традиційної Сокупії (Скуфії, Скіфії) – української республіки громад. 

Завдання українців – підтримати й захистити Залужного.  Від цього залежить майбутнє України.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Андрій Гарас.
0
Ще не підтримано

Хай буде!

Чесно, я дещо плутаюсь у соціотипах, є спільні деталі в різних із них. Гарно, що Залужний - миротворець. Це надихає!

Щасливі миротворці, бо вони синами Божими стануть!

У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!