В історії української музичної культури особливе місце займає Василь Барвінський - видатний композитор ХХ століття, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, талановитий вчений мистецтвознавець, класик українського імпресіонізму, та активний громадський діяч.
Васи́ль Барві́нський народився 20 лютого 1888, в м.Тернопіль, в сім’ї Олександра та Євгенії, брат Богдана Барвінського (15 липня 1880, Тернопіль — помер 8 лютого 1958, Львів) - українського історика, бібліографа, архівіста, педагога. Доктора філософії (1907) та дійсного члена НТШ. Рід Барвінських один із найдавніших в Україні, виводиться він з села Барвінок коло Дуклі (повіт Кросно) на Лемківщині, що лежить в Польщі на межі з Словацьким кордоном. Барвінські були відомими діячами української культури не лише в Галичині.
Прадід композитора, Мартин Григорович народжений 22 квітня 1784, с. Осташівці на Збарівщині, помер 3 квітня 1865, м. Львів. Закінчив гімназію отців Василіян у Збаражі (1797—1802), навчався на філософському факультеті Львівського і теологічному факультеті Віденського університетів. У 1810-1814 - префект Львівської греко-католицької семінарії, декан теологічного факультету Львівського університету (1823-1824), його ректор (1837-18¬38). Багаторічний член греко-католицької капітули, від 1864 - папський прелат. Автор ряду богословських праць, а передовсів захисник української мови. Його батьки виводяться з Кроснянського повіту.
Так само брати батька: Володимир – був засновником Львівської газети «Діло», Остап – автор історичних драм. Батько майбутнього композитора Олександр Барвінський був невтомним діячем освіти, який впроваджував українську мову в середні та початкові школи тодішньої Галичини, видавав підручники з історії, літератури, випускав періодичні видання. Як посол австрійського сейму, захищав права українського простого народу. Підтримував зв’язки з Миколою Лисенком, Сидором Воробкевичем, Віктором Матюком, Остапом Нижанківським, Пантелеймоном Кулішем та іншими діячами української культури. Першою вчителькою музики Василя стала його мати, співачка і заслужена та популярна піаністка Євгенія Барвінська. Вона керувала хором у Тернополі (Євгенія перша помітила величезний талант однієї з хористок - Соломії Крушельницької), яка згодом стала популярною співачкою на весь світ.
Музичну освіту Василь Барвінський здобув у Львівській консерваторії. Після закінчення консерваторії у 1906 р. вступив на юридичний факультет Львівського університету, але у 1907 р. виїхав до Праги для продовження музичної освіти. Василь вступив на філософський факультет Карлового університету в Празі, де слухав лекції в проф. Вітезслава Новака та інших відомих чеських викладачів. Тут він професійно оформився і написав великий твір «Українська рапсодія». У 1912—1914 рр. видав твір присвячений пам’яті М. Лисенка та написав низку фортепіанних п’єс. У 1915 р. композитор повернувся до Львова; працював на посаді директора і професора Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Не тільки провадив педагогічну роботу, а й керував хором товариства «Боян», виступав з концертами, часто виступав по радіо з лекціями, доповідями та бесідами про Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Р. Глієра, О. Глазунова, намагаючись підойняти рівень загальної культури в Західній Україні.
Передові нейромережі – це інтелектуальні істоти з власними стратегіями, мотиваціями та рисами поведінки, характерними для психопатів. Ми вже пройшли дві з п’яти фаз «психопатичного союзу»: ШІ...
Василь Барвінський
Світ:
barw_20121216.jpg
Прадід композитора, Мартин Григорович народжений 22 квітня 1784, с. Осташівці на Збарівщині, помер 3 квітня 1865, м. Львів. Закінчив гімназію отців Василіян у Збаражі (1797—1802), навчався на філософському факультеті Львівського і теологічному факультеті Віденського університетів. У 1810-1814 - префект Львівської греко-католицької семінарії, декан теологічного факультету Львівського університету (1823-1824), його ректор (1837-18¬38). Багаторічний член греко-католицької капітули, від 1864 - папський прелат. Автор ряду богословських праць, а передовсів захисник української мови. Його батьки виводяться з Кроснянського повіту.
Так само брати батька: Володимир – був засновником Львівської газети «Діло», Остап – автор історичних драм. Батько майбутнього композитора Олександр Барвінський був невтомним діячем освіти, який впроваджував українську мову в середні та початкові школи тодішньої Галичини, видавав підручники з історії, літератури, випускав періодичні видання. Як посол австрійського сейму, захищав права українського простого народу. Підтримував зв’язки з Миколою Лисенком, Сидором Воробкевичем, Віктором Матюком, Остапом Нижанківським, Пантелеймоном Кулішем та іншими діячами української культури. Першою вчителькою музики Василя стала його мати, співачка і заслужена та популярна піаністка Євгенія Барвінська. Вона керувала хором у Тернополі (Євгенія перша помітила величезний талант однієї з хористок - Соломії Крушельницької), яка згодом стала популярною співачкою на весь світ.
Музичну освіту Василь Барвінський здобув у Львівській консерваторії. Після закінчення консерваторії у 1906 р. вступив на юридичний факультет Львівського університету, але у 1907 р. виїхав до Праги для продовження музичної освіти. Василь вступив на філософський факультет Карлового університету в Празі, де слухав лекції в проф. Вітезслава Новака та інших відомих чеських викладачів. Тут він професійно оформився і написав великий твір «Українська рапсодія». У 1912—1914 рр. видав твір присвячений пам’яті М. Лисенка та написав низку фортепіанних п’єс. У 1915 р. композитор повернувся до Львова; працював на посаді директора і професора Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка. Не тільки провадив педагогічну роботу, а й керував хором товариства «Боян», виступав з концертами, часто виступав по радіо з лекціями, доповідями та бесідами про Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, Р. Глієра, О. Глазунова, намагаючись підойняти рівень загальної культури в Західній Україні.
Читати повністю ТУТ
Зверніть увагу
Як контролювати «цифрового дракона» і чому нейромережі діють як психопати – підказка від Джорджа Орвелла