29 січня, в день пам’яті героїв Крут, на Євромайдані оголосили про формування Національної гвардії України. Тоді ж до її складу увійшли самооборона Майдану, козаки і «Правий сектор», один з загонів якого, Вікінги, склали обітницю.

Відтоді рух почав структуруватися. 13 лютого пройшло засідання загальних зборів Національної гвардії, яке вирішило створити Внутрішній миротворчий контингент. Схоже, конкретну роботу по формуванню контингенту проводитиме Штаб Національної гвардії – комунікаційний майданчик, який сприятиме залученню до лав миротворців всіх існуючих на сьогодні самоврядних ініціатив. Завдання на найближче майбутнє – діалог самооборонних організацій та подальша координація їхніх дій.

А наступного дня про створення миротворчого контингенту оголосили на прес-конференції ініціатори Національних зборів Ігор Дідковський, Володимир Волков та Микола Габер. Як переконують вони, контингент відрізнятиметься від загонів самооборони як Майдану, так і угруповань,  що створюються на Сході. В першу чергу, перед ним стоятиме мета не захищати владу, окремі політичні структури чи навіть Майдан. Контингент сприятиме мирному урегулюванню конфлікту, пошуку компромісу та примирення між сторонами. По-друге, миротворці будуть виключно неозброєними. І, по третє, вони входитимуть в Національну гвардію  і безпосередньо контролюватимуться Національними зборами.

Будь-які серйозні ініціативи повинні мати якусь ідеологію, концепцію тощо. Координатор Національних Зборів Ігор Дідковський відверто розповів, що при розробці концепту Національних зборів спирався на досвід прямої демократії в Швейцарії. Національні збори складатимуться безпосередньо з громадян і управлятимуть Україною знизу – від сіл та містечок, і догори –  загальнодержавного рівня. Сам акт волевиявлення має бути простим: громадянину достатньо увійти в мережі в спеціальну програму і віддати електронний голос за те чи інше рішення.

Дідковський погоджується, що введення Національних зборів передбачає рішучу і кардинальну зміну системи влади в Україні. В першу чергу стануть непотрібними ради та держадміністрації на місцях – аж до адміністрації президента. Натомість Україна отримає механізм прийняття рішень, який задовольнятиме інтереси громадян, а не бюрократії. І, що дуже важливо, убезпечить себе від встановлення диктатури та свавілля чиновницького апарату.