Поки не до кінця зрозуміло, до чого це призведе - до технологічного прориву, або до великого розпродажу розробок і стартапів з вивозом за рубіж фахівців і компаній.

Розвиток без прив'язки до внутрішньої економіки

У лютому 2015 р. було створено Агентство з перспективних науково-технічних розробок - UA.RPA, за аналогією з легендарним агентством розвитку військових технологій Пентагону DARPA. Керує UA.RPA адмірал Ігор Кабаненко. Потім про створення бізнес-інкубатора для військових страртапів "Военкубатор" заявив IT-бізнесмен Олександр Ольшанський.

Також в лютому засновник Kvazar-Micro Core Євген Уткін повідомив про створення Сектора високих технологій (СКВТ). У березні Уткін, ізраїльський інвестор Ілля Кенигштейн і канадський бізнесмен (партнер Уткіна за Kvazar-Micro Core) Богдан Купич повідомили про створення грантового фонду "Борщ Foundation" - для підтримки досліджень в галузі військових технологій і технологій подвійного застосування.

Через півроку військова тема відійшла з першого плану. У червні почало працювати маркетингове агентство для стартапів BusinessIcon. Його створила засновник центру підприємництва Startup Ukraine Анна Петрова, відома спробами запустити стартап на жіночу тематику.

26 травня одна з найбільших у світі фріланс-бірж Upwork (ребрендинг Elance-oDesk), заявила про відкриття свого офісу в Україні. У Upwork офіси по всьому світу, але єдиний у країнах СНД - в Україні.

"Можемо говорити про позитивну динаміку венчурного інвестування в 2015 році порівняно з 2014. У минулому році всі зайняли вичікувальну позицію. В цьому році знову активізувалися", - сказала голова Асоціації бізнес-ангелів UAngel, генеральний директор і партнер Detonate Venture Наталія Березовська.

Вона зазначила, що раніше венчурним інвестуванням, в основному, займалися на постійній основі, а зараз з'явилися приватники, готові вкладати в стартапи - паралельно з їх основним бізнесом. "Приватних інвесторів в технологічних стартапах приваблює те, що вони не зав'язані на внутрішній економіці, і орієнтовані на зовнішні ринки", - уточнила Березовська.

Можливості, породжені війною

"Военкубатор" Олександра Ольшанського, а також СКВТ і "Борщ Foundation" заявили, що їхній пріоритет - підтримка досліджень і розробок, націлених на посилення обороноздатності України.

Конкуренти Ольшанського повідомили РБК-Україна, що "Военкубатор" поки особливих успіхів не демонструє. На презентації проекту в листопаді 2014 року Олександр Ольшанський говорив, що суми, які виділяються на реалізацію проектів, становлять 50-500 тис. дол.

Максимальний розмір грантів від "Борщ Foundation" - до 1 млн грн.

"Війна відкриває можливості для прориву, тому що з'являється сильна і природна мотивація. Ми бачимо місію СКВТ в тому, щоб скористатися такими можливостями та зробити рестарт індустрії високих технологій в Україні. Ми дивимося далі, та розуміємо, що на технологіях, породжених війною, потім можна заробляти в авіабудуванні, сільському господарстві", - сказав Євген Уткін.

"Борщ Foundation", як фінансовий інструмент для проектів СКВТ, повинен стати перевагою перед іншими бізнес-інкубаторами та акселераторами в Україні. "Замість того, щоб шукати проекти по ринку, ми поставили "бочку меду" і запропонували допомогу. І тільки в перші два тижні до нас принесли близько 80 проектів. Хоча, їх якість - інше питання", - сказав Ілля Кенигштейн.

Більшість учасників ІТ-сектору скептично дивляться на перспективи розвитку в Україні військових технологій і подвійного призначення. "У нас складно знайти гроші на звичайні стартапи, а на військові - тим більше. У цих фондів гроші невеликі: хіба що на посівні інвестиції. Зазвичай, максимум, що тут зроблять, прототип, а розвивати проект будуть на Заході", - сказав РБК-Україна на правах анонімності топ-менеджер і творець однієї ІТ-компанії.

Про те ж сказала Наталя Березовська: "Венчурні інвестиції зросли на ранніх, посівних, стадіях, а на етапі, коли треба залучати капітал в розвиток проекту, почали падати".

Олександр Ольшанський і засновники "Борщ Foundation" своїх донорів не називають. Зазначають лише, що серед них українські та зарубіжні компанії і приватні особи.

"По всьому світу до 15 млн української діаспори; якщо серед них - хоча б 10 тис. з капіталом понад 10 млн дол. При цьому, у частини залишилися сентименти щодо України, значить - не все втрачено. Чому Ізраїль може звертатися до своєї діаспори і рятувати країну, а Україна ні? Напевно, тому що тут влада розуміє, що діаспора їй не довіряє. Значить, треба громадянському суспільству звертатися за допомогою", - сказав Ілля Кенигштейн.

Поки що, за оцінками фахівців, те, що створюється для внутрішнього споживання, в тому числі, зараз для військових цілей, досить примітивне.

Але Україна неминуче буде збільшувати військовий бюджет. Західний капітал давно і системно цікавиться українським ВПК. Значить, військові технології і технології подвійного призначення повинні стати затребуваними в Україні. Але ці нові технології і матеріали будуть розроблені за гроші іноземних інвесторів.

"У технологій є господар, і коштують вони дорого. Ніхто нікому просто так не дає", - так прокоментував РБК-Україна представник вітчизняного ІТ-бізнесу.

Значить, технології розроблені українськими програмістами, Україна буде купувати. Але в України з'явиться можливість отримати оборонні технології та подвійного призначення.

Потрібна третя сторона

Богдан Купич сказав РБК-Україна, що масштаби венчурного інвестування в Україні, в порівнянні з США і Європою, залишаються мізерними - через відсутність традицій підприємництва, низький показник "Doing Business" і слабку екосистему.

При цьому, чинник, який позитивно впливає на оцінку перспектив ІТ-сектора, - розвинена система аутсорсингу. "Тут дуже прибуткова індустрія аутсорсинга, і те, що більшість інновацій з України йдуть на експорт, позитивно впливає на технічну експертизу потенціалу українських стартапів", - зазначив Богдан Купич.

Перспективність і якість стартапу оцінюється за такими критеріями:

- ринок, на який націлений технологічні продукт або послуги, чи є переваги, щоб конкурувати з аналогами;

- стратегія виходу на цей ринок, включаючи бізнес-планування, чи є переваги, щоб конкурувати з аналогами;

- команда: досягнуті успіхи, досвід у створенні і просуванні технологій.

Українські стартапи не можуть відповідати цим критеріям. "Чому ізраїльські стартапери так успішно отримують інвестиції? У них за спиною вже по 3-4 успішні проекти", - пояснила Наталія Березовська.

У лютому 2015 р. в Україну приїжджав представник світового акселератора, відділення в США Tech Stars Boston. Він зазначив, що, в цілому, якість українських стартапів дуже низька, хоча є чимало хороших ідей. Для американських інвесторів був відібраний тільки один стартап Єгора Анчишкіна - zakaz.ua.

На Заході Анчишкін відомий як один із засновників українсько-американського стартапу (на інвестиції від американської діаспори) "Viewdle". На базі розробок команди вчених Київського інституту кібернетики "Viewdle" створила технологію розпізнавання осіб мобільними пристроями. У 2012 році компанію купила Google - за експертними оцінками, за 30-40 млн дол.

Технологія "Viewdle", на думку експертів, коштує набагато дорожче. На її основі створена базова технологія, яка вже використовується для розробок різних програм і додатків: пошук Google по зображенню, мобільні додатки "SocialCamera", "Third Eye" для OS Android.

У "Борщ Foundation" готові допомагати проектам у виході на ринок і пошуку зовнішніх інвесторів. У разі комерціалізації проекту, фонд залишає за собою right of first refusal (право переважної купівлі/першого використання).

"Ми надаємо все, що потрібно для реалізації ідеї: компетенцію, менторів, консультантів, проектних менеджерів, зв'язки - все те, що називається smart-money", - сказав Ілля Кенингштейн.

Він відомий у світовій ІТ-індустрії - за його участю просувалося введення 3G-Інтернету в Україні, зараз він просуває платіжну систему PayPal. Варто відзначити, що і сам проект "Борщ Foundation" без участі в ньому Іллі Кенигштейна, швидше за все, не приречений на успіх.

Встигнути на потяг в майбутнє

"Згідно з щоквартальним опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, 85% представників бізнесу незадоволені інвестиційним кліматом. Більше половини опитаних не очікують позитивних змін найближчим часом. Поточна бізнес-атмосфера поки що більше сприяє перенесенню тих стартапів, які вже отримують інвестиції у країни з більш зрілою і безпечною екосистемою, - сказав член ради директорів компанії Sigma Software Володимир Бек.

Вже зараз більш якісний шар української high-tech індустрії поспішає покинути країну. Учасники ІТ-ринку говорять, що протягом цього року він може скоротитися на 30%. Іноземні інвестори (зазвичай в аутсорсингових ІТ-компаніях їхня частка 50+%) поспішають вивезти фахівців і дослідницькі лабораторії.

Бізнес побоюється, що в наступному році в Україні неможливо буде займатися високими технологіями. "Ще два роки тому зарплата наших програмістів на аутсорсингу досягала рівня оплати в США. А в умовах інфраструктурного колапсу IT-сектор не працює", - сказав керівник однієї з харківських ІТ-компаній.

При цьому, за останні півтора кризових роки зарплата українських програмістів на аутсорсингу не зменшилася і виплачується у прив'язці до курсу твердої валюти. За більш ніж 10 років розвитку ІТ-аутсорсингу українські програмісти за рівнем доходів вийшли на перше місце в Європі і четверте у світі (після США, Індії та Філіппін).

"В Україну заходить істотний обсяг твердої валюти, ми говоримо про мільярди доларів, що покращує торговий баланс і стимулює внутрішній попит на товари і послуги", - підкреслив Володимир Бек.

Експортна ІТ-галузь України лідирує серед країн Східної Європи і міцно тримається на світовому ринку. Українські програмісти в рік виробляють продуктів і послуг на більш ніж 2,5 млрд дол.

"Щоб залишатися конкурентоспроможними, компанії повинні бути в курсі останніх технологічних трендів і впроваджувати їх. Так відбувається трансфер і робиться істотний внесок у розвиток ІТ-екосистеми в Україні", - зазначив Володимир Бек.

Тепер IT-сектор істотно скоротиться. "Ми ще в 2006 році в Україні створили для банків програмне забезпечення з елементами штучного інтелекту. І справа навіть не в рівні зарплати, а в тому, що в Україні багато якісних програмістів, і їх не намагаються утримати", - поділився з РБК-Україна харківський програміст, що тепер працює в Європі.